Правила процедури переливання крові

Процедуру переливання крові розглядають як операцію з трансплантації (пересадці) тканини. Це складний, відповідальний процес, який проводиться за суворими показаннями. Існують строго встановлені правила переливання крові, зневага яких може призвести до фатальних наслідків.

Підготовка до трансфузії

При підготовці до трансфузії необхідно враховувати такі фактори:

  • показання;
  • протипоказання;
  • побічні явища;
  • ускладнення;
  • підбір потрібної гемотрансфузійних середовища (препаратів крові).

До медичних працівників, які проводять переливання крові, пред’являються високі вимоги для допуску проведення даної маніпуляції. Вони повинні мати відповідну кваліфікацію і великий досвід у питаннях трансфузіології.

Показання та протипоказання

Переливання крові людини застосовується переважно як заместительный метод лікування для реципієнта ─ при крововтратах, при низькому вмісті в плазмі крові білка, при нестачі окремих компонентів крові. При великих крововтратах роблять масивні внутрішньовенні вливання, до 1 л за один прийом. Більш щадний метод ─ крапельний. Він отримав широке застосування (окрім самих екстрених ситуацій).

Процедура переливання крові

Переливання крові має протипоказання: гостра серцева недостатність, схильність до тромбозів, гіпертонічна хвороба, тяжкий атеросклероз.

Найчастіше переливають препарати крові ─ еритроцитарну масу, плазму. Пряме переливання крові показане тільки при невідкладних випадках ─ при втраті великого об’єму крові, при високій згортання. Для трансфузії беруть кров, попередньо пройшла всі необхідні перевірки (на сумісність, на стерильність).

Правила донорства

Основні правила для донора, які необхідно дотримуватися при переливанні крові:

  • Пацієнт повинен бути повідомлений про проведення даного методу лікування і дати письмовий дозвіл на процедуру переливання крові або її компонентів.
  • Кров, яка використовується для трансфузії, повинна зберігатися згідно з умовами, зазначеними на паспорті контейнера або пляшки. Критерії придатності крові — прозора плазма, відсутність осаду, пластівців, згустків, чіткі видимі межі між еритроцитами і плазмою крові.
  • Фахівець проводить попередній підбір потрібного матеріалу для переливання, грунтуючись на результатах лабораторних досліджень, а також на результаті біологічної проби.
  • Категорично забороняється переливати кров, не пройшла перевірку на вірус імунодефіциту людини (ВІЛ, віруси гепатитів А і В, сифіліс.

Способи перевірки донорів

Донорами можуть бути чоловіки та жінки, які досягли 18 років. Існують необхідні способи перевірки донорства для попередження ускладнень при трансфузії. Перед переливанням проводять безліч досліджень крові донора і реципієнта (людини, якій будуть робити трансфузію), а також роблять різні проби на сумісність. Тут враховують стан здоров’я донора, перенесені раніше захворювання, прийом лікарських препаратів, частоту здачі крові на донорство.

Оптимальний вік для донорів 18-50 років. Вони повинні бути не менше 50 кг, іноді допускається меншу вагу. Обсяг забирається крові при разовій здачі становить від 300 до 500 мл Рекомендована частота здачі крові на донорство ─ один раз у квартал.

Оптимальний вік донорів 18-50 років

Послідовність здачі крові

Людина, що вирішила стати донором, повинен володіти гарним і міцним здоров’ям. Це важливо не тільки для хворого, якому буде переливатися кров, а передусім для самого донора. Тому для відновлення потрібного об’єму крові необхідні фізичні сили і повноцінне функціонування всього організму. При слабкому самопочуття, хвороби і наявності шкідливих звичок, донорство може завдати шкоди здоров’ю.

У відповідності з законом про донорство, діти не можуть бути донорами, поки не досягнуть повноліття.

Існують конкретні правила і послідовність здачі крові, єдині для всіх донорів. За три доби до процедури не можна вживати алкоголь, жарознижуючі препарати. За кілька днів до здачі краще відмовитися від смаженої, копченої та гострої їжі. Необхідно пити більше рідини. Вранці перед здачею крові дозволяється легкий сніданок. Безпосередньо перед самою процедурою донору пропонують гарячий і солодкий чай.

Контрольні дослідження

Дозвіл на здачу донорської крові видає лікар. Забір матеріалу проводять у спеціальних пунктах прийому крові. Для того щоб отримати допуск, людина повинна здати кров, щоб визначити групу, резус-фактор, можливу наявність інфекційних захворювань або їх носійство. Після проведення усіх лабораторних досліджень, при негативних результатах щодо інфекцій, людина допускається до здачі крові.

Правила здачі крові та її компонентів встановлюються міністерством охорони здоров’я, і базуються на наукових дослідженнях та досвіді трансфузійної медицини.

Перед процедурою переливання кровиночки реципієнт зобов’язаний пройти ряд аналізів.

Контрольні дослідження здійснюють у такій послідовності:

  • визначення групи крові у хворого по системі АВО і звірка з групою крові донора, позначеної на паспорті пляшки;
  • проба на сумісність груп крові пацієнта і донора по системі АВО;
  • індивідуальна проба резус сумісності;
  • біологічна проба на сумісність.

Таблиця сумісності груп крові

Правила переливання крові вимагають поглибленої перевірки на сумісність і бездоганної техніки проведення процедури, достовірних лабораторних досліджень і неухильного застосування біологічної проби.

Біологічна проба ─ це дробове введення перед основною трансфузией невеликої порції крові (20-30-мл), після чого припиняють подальше надходження крові. При наявності несумісності крові або вираженої індивідуальної надчутливості у найближчі хвилини пацієнт пред’являє скарги на озноб, відчуття розпирання і жар в голові, нестача повітря і болі в попереку.

Хто не може бути донором

Законодавством будь-якої країни визначено, хто не може бути донором.

Донорство протипоказано при ВІЛ-інфекції, сифіліс, гепатити, при недієздатності людини (психічні захворювання).

До тимчасових обмежень відносяться:

  • запальні захворювання у період загострення;
  • септичні захворювання крові;
  • недавні поїздки (до трьох місяців) до країн з субтропічним і тропічним кліматом;
  • нещодавно перенесені операції;
  • вагітність;
  • інфекційні хвороби;
  • прийом лікарських препаратів.

Ускладнення при переливанні

Переливання крові може викликати ускладнення в легкій або тяжкого ступеня. Вони виникають, якщо правила переливання крові порушені.

До легкого ускладнення відноситься індивідуальна підвищена реакція організму на процес переливання. Проявляється ознобом і підвищення температури, відчуттям нестачі повітря, гострим болем у голові, серцебиттям. У вигляді виключення може спостерігатися анафілактичний шок у найближчі хвилини після переливання. До пізніх ускладнень відносяться кропив’янка, суглобові болі.

Важким ускладненням є гемотрансфузионный шок. Він виникає при несумісності крові донора і пацієнта, за системою АВО, резусом, при біологічної несумісності. Якщо кров донора сумісна з кров’ю хворого, відбувається розпад еритроцитів донорської крові, що призводить до розвитку гострої анемії, гемоглобінурії (кров у сечі), анурія (відсутність сечі).

Вже на початку процедури переливання, пацієнт скаржиться на болі в поперековому відділі хребта, головний біль з відчуттям розбухання, задишку, тяжкість у грудях. Потім з’являється нудота, блювота, сильний озноб і різке підвищення температури. У хворого спостерігається гіперемія (почервоніння) шкіри обличчя. Серцебиття то сповільнюється, то прискорюється. Сеча стає темно-коричневого кольору, потім слід анурія. До кінця першої доби може з’явитися жовтяниця. Переливання 300-500 мл несумісної крові нерідко закінчується смертю. При вливанні менше 300 мл, як правило, відбувається одужання.

Ускладнення при переливанні зараженої крові полягає в інфікуванні людини такими захворюваннями, як СНІД, сифіліс, гепатит.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment