Зміст:
- Що необхідно знати
- Як готуватися
- Що входить до складу біохімії
Біохімія крові – один з найпоширеніших і інформативних аналізів, які призначають лікарі діагностики більшості захворювань. Бачачи його результати, можна судити про стан роботи всіх систем організму. Практично кожне захворювання знаходить відображення в показниках біохімічного аналізу крові.
Що необхідно знати
Забір крові здійснюється з вени на ліктьовому згині, рідше з вен на кисті і
передпліччя.
У шприц набирають близько 5-10 мл крові.
Пізніше кров на біохімію в спеціальній пробірці вміщують у спеціалізований прилад, який володіє здатністю визначати необхідні показники з високою точністю. Слід мати на увазі, що різні прилади можуть мати дещо відрізняються межі норми у визначених показників. Результати будуть готові за експрес-методі протягом дня.
Як готуватися
Біохімічне дослідження проводять зранку натще.
Перед здачею крові необхідно утриматися від вживання алкоголю протягом доби.
Останній прийом їжі повинен бути напередодні ввечері, не пізніше 18.00. За дві години до здачі не палити. Також виключити інтенсивні фізичні навантаження і, по можливості, стреси. Підготовка до аналізу – відповідальний процес.
Що входить до складу біохімії
Розрізняють основну та розширену біохімію. Недоцільно визначати всі показники, які тільки можливо. Само собою зрозуміло, що зростає ціна та кількість необхідної крові для аналізу. Є якийсь умовний список базових показників, які призначаються практично завжди, а є багато додаткових. Їх призначає лікар залежно від клінічної симптоматики і мети дослідження.
Аналіз робиться за допомогою біохімічного аналізатора, в який поміщають пробірки з кров’ю
Базові показники:
Додаткові показники:
Список неповний, існує ще багато вузьконаправлених показників для діагностики обміну речовин і порушень функцій внутрішніх органів. Тепер розглянемо деякі найбільш поширені біохімічні показники крові докладніше.
Загальний білок (65-85 г/літр)
Відображає загальну кількість білка в плазмі крові (як альбуміну, так і глобуліну).
Може бути підвищений при дегідратації внаслідок втрати води при багаторазовому блюванні, при інтенсивному потовиділенні, кишкової непрохідності та перитоніті. Також підвищується при мієломної хвороби, поліартритах.
Знижується даний показник при тривалому голодуванні та недоїданні, захворюваннях шлунка і кишечника, коли порушено надходження білка. При захворюваннях печінки порушується його синтез. Також порушений синтез білка при деяких спадкових захворюваннях.
Альбумін (40-50 грамів/літр)
Одна з фракцій білка плазми. При зниженні альбуміну розвиваються набряки, аж до анасарки. Пов’язано це з тим, що альбумін зв’язує воду. При його значному зниженні вода не тримається в кров’яному руслі і виходить в тканини.
Альбумін знижений при тих же станах, що і загальний білок.
Загальний білірубін (5-21мкмоль/літр)
Загальний білірубін включає прямий і непрямий.
Всі причини підвищення загального білірубіну можна розділити на кілька груп.
Позапечінкові – різні анемії, обширні крововиливи, тобто стани, що супроводжуються руйнуванням червоних кров’яних клітин.
Печінкові причини пов’язані з руйнуванням гепатоцитів (клітин печінки) при онкології, гепатиті, цирозі печінки.
Порушення відтоку жовчі внаслідок обтурації жовчних проток камінням або пухлиною.
При підвищеному билирубине розвивається жовтяниця, шкіра і слизові набувають жовтяничний відтінок
Норма прямого білірубіну до 7.9 мкмоль/літр. Непрямий білірубін визначається різницею між загальним і прямим. Найчастіше його підвищення пов’язане з розпадом еритроцитів.
Креатинін (80-115 мкмоль/літр)
Один з основних показників, що характеризує функцію нирок.
Даний показник підвищується при гострих і хронічних захворюваннях нирок. Також при підвищеному руйнуванні м’язових тканин, наприклад, при рабдоміолізі після понад інтенсивного фізичного навантаження. Може бути підвищений при захворюванні ендокринних залоз (гіперфункція щитовидної залози, акромегалія). Якщо людина вживає в їжу велику кількість м’ясних продуктів, підвищений креатинін також гарантований.
Креатинін нижче норми особливого діагностичного значення не має. Може бути знижений у вегетаріанців, у вагітних в першій половині вагітності.
Сечовина (2.1-8.2 ммоль/літр)
Показує стан білкового обміну. Характеризує роботу нирок і печінки. Збільшення сечовини в крові може бути при порушенні функції нирок, коли вони не справляються з її виведенням з організму. Також при посиленому розпаді білків або підвищеному надходженням білка в організм з їжею.
Зниження сечовини в крові спостерігається в третьому триместрі вагітності, при низкобелковой дієті і тяжких захворюваннях печінки.
Взяття крові з вени – практично безболісна процедура
Трансамінази (АЛТ, АСТ, ГГТ)
Аспартатамінотрансфераза (АСТ) – фермент, який синтезується в печінці. У плазмі крові його вміст не має в нормі перевищувати 37Ед/літр у чоловіків і 31Ед/літр у жінок.
Аланінамінотрансфераза (АЛТ) – також, як і АСТ фермент синтезується в печінці.
Норма в крові у чоловіків – до 45 од/л, у жінок – до 34 Од/літр.
Крім печінки, велика кількість трансаміназ знаходиться в клітинах серця, селезінки, нирок, підшлункової залози, в м’язах. Підвищення його рівня пов’язано з руйнуванням клітин і виходом даного ферменту в кров. Таким чином, підвищення АЛТ і АСТ можливо при патології всіх вище названих органів, що супроводжується загибеллю клітин (гепатит, інфаркт міокарда, панкреатит, некроз нирки і селезінки).
Гамма-Глутамілтрансфераза (ГГТ) бере участь в обміні амінокислот у печінці. Її вміст у крові підвищується при токсичних ураженнях печінки, у тому числі алкоголем. Також підвищений рівень при патології жовчовивідних шляхів і печінки. Завжди підвищується при хронічному алкоголізмі.
Норма цього показника – до 32 Од/літрі для чоловіків, до 49 Од/літрі для жінок.
Низький показник ГГТ, як правило, визначається при цирозі печінки.
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) (120-240 од/літр)
Також ви можете почитати:
Причини підвищеної сечовини в крові
Цей фермент міститься у всіх тканинах організму і бере участь в енергетичних процесах окислення глюкози і молочної кислоти.
Підвищений при захворюваннях печінки (гепатит, цироз), серця (інфаркт), легких (інфаркт-пневмонія), нирок (різні нефрити), підшлункової залози (панкреатит).
Зниження активності ЛДГ нижче норми діагностично незначуще.
Амілаза (3.3-8.9)
Альфа-амілаза (α-амілаза) бере участь в обміні вуглеводів, розщеплюючи складні цукру до простих.
Підвищують активність ферменту гострий гепатит, панкреатит, паротит. Також можуть впливати деякі ліки (глюкокортикойды, тетрациклін).
Знижена активність амілази при дисфункції підшлункової залози і токсикозі вагітних.
Панкреатична амілаза (п-амілаза) синтезується в підшлунковій залозі і надходить у просвіт кишечника, де надлишки майже повністю розчиняються трипсином. В нормі лише незначна кількість потрапляє в кров, де показник в нормі у дорослих – не більше 50 од/літр.
Активність її підвищена при гострому панкреатиті. Може бути підвищена при прийомі алкоголю і деяких медикаментів, а також при хірургічній патології, ускладненої перитонітом. Зниження амілази – несприятлива ознака втрати підшлунковою залозою своєї функції.
Загальний холестерол (3,6-5.2 ммоль/л)
З одного боку, важливий компонент всіх клітин і складова частина багатьох ферментів. А з іншого, він відіграє важливу роль у розвитку системного атеросклерозу.
Загальний холестерол включає в себе ліпопротеїди високої, низької та дуже низької щільності. Підвищений холестерин при атеросклерозі, порушенні функцій печінки, щитовидної залози, при ожирінні.
Атеросклеротична бляшка в посудині – наслідок підвищеного холестерину
Знижений холестерин при дієті, яка виключає жири, при гіперфункції щитовидної залози, при інфекційних захворюваннях і сепсисі.
Глюкоза (4.1-5.9 ммоль/літр)
Важливий показник стану вуглеводного обміну та стану підшлункової залози.
Підвищена глюкоза може бути після прийому їжі, тому аналіз береться строго натщесерце. Також підвищується при прийомі деяких препаратів (глюкокортикостеройдов, гормонів щитовидної залози), при патології підшлункової залози. Постійно підвищений цукор у крові – головний діагностичний критерій цукрового діабету.
Знижений цукор може бути при гострій інфекції, голодуванні, передозуванні цукрознижувальних препаратів.
Електроліти (K, Na, Cl, Mg)
Електроліти відіграють важливу роль у системі транспорту речовин і енергії в клітку і назад. Особливо це важливо для правильної роботи серцевого м’яза.
Зміна убік збільшення концентрації, так і в сторону зменшення призводить до порушень серцевого ритму, аж до зупинки серця
Норми електролітів:
- Калій (К+) – 3.5-5.1 ммоль/літр.
- Натрій (Na+) – 139-155 ммоль/літр.
- Кальцій (Са++) – 1.17-1.29 ммоль/літр.
- Хлор (Cl-) – 98-107 ммоль/літр.
- Магній (Mg) – 0.66-1.07 ммоль/літр.
Зміна електролітного балансу пов’язано з аліментарними причинами (порушення надходження в організм), порушенням функцій нирок, гормональними захворюваннями. Також виражені електролітні порушення можуть бути при діареї, нестримної блювоти, гіпертермії.
За три дні до того, як здавати кров на біохімію з визначенням магнію, необхідно не приймати його препарати.
Крім цього існує велика кількість показників біохімії, які призначаються індивідуально при конкретних захворюваннях. Перед здачею крові ваш лікар визначить, які конкретно з показників беруть у вашій ситуації. Процедурна медсестра виконає забір крові, а лікар-лаборант надасть розшифровку аналізу. Показники наведені норми для дорослої людини. У дітей і людей похилого віку вони можуть дещо відрізнятися.
Як бачите, біохімічний аналіз крові – дуже великий помічник у діагностиці, але зіставити результати з клінічною картиною може тільки лікар.