Зміст:
- Що відбувається в головному мозку після інсульту
- Як довго і де можна проводити відновлювальну терапію
- Різниця реабілітації геморагічного та ішемічного інсульту
- Чи існують протипоказання до реабілітації
- Перший період реабілітації
- Що робити вдома
- Методи реабілітації у другому періоді
- Тривала реабілітація
- Народні засоби лікування
Для людей, що вижили від порушення мозкового кровообігу, реабілітація після інсульту стає єдиною можливістю хоч частково повернутися до самостійного життя. Хворому дуже важливо відчувати себе незалежним у виконанні побутових дій, а не тягарем родичам. За даними статистики на часткове відновлення можуть претендувати до 70% інвалідів, що перенесли інсульт.
Спеціалісти відзначають, що більш високі шанси досягти покращення у пацієнтів після ішемічного ураження лівої півкулі мозку. Відновлювальні можливості після геморагічного інсульту менш реальні. Однак слід враховувати:
- площа ураження;
- тяжкість залишкових явищ (лакунарные зміни не піддаються відновленню);
- своєчасність початку спеціалізованої медичної допомоги.
Що відбувається в тканинах головного мозку після інсульту?
В результаті ішемії певної зони головного мозку або здавлювання гематомою частина клітин безповоротно відмирає, але на кордоні ушкодження завжди є клітини, ще готові до роботи, якщо їм допомогти, дати енергію, посилити харчування. Гальмівні процеси у таких ядрах можливо обмежити і знову повернути активність.
Лікарські препарати, що покращують провідність по нервових стовбурах, допомагають заново навчати клітини, з’єднують порушені зв’язки з периферичними судинами і м’язами.
Лікувальна фізкультура, масаж, голкорефлексотерапія, бальнеологічні процедури дозволяють повернути корисні навички.
Реабілітація в медичному центрі «Три сестри»
«Три сестри» − це приватний реабілітаційний центр, який використовує новітні методики відновлення і реабілітації США і Європи. В Центрі «Три сестри» працюють фахівці найвищого рівня, в активі яких стажування в зарубіжних центрах реабілітації. Центр «Три сестри» спеціалізується на реабілітації після інсульту, онкології, дцп, ендопротезування суглобів, спінальних і черепно-мозкових травм різного ступеня складності. Програми реабілітації після інсульту розробляються індивідуально для кожного пацієнта, що дозволяє досягти максимальних результатів. Цілі реабілітації заздалегідь узгоджуються з пацієнтом і його родиною. Результати реабілітації оцінюються незалежно і об’єктивно, за шкалою функціональної незалежності FIM.
Як довго і де можна проводити відновлювальну терапію?
Терміни та програми з реабілітації підбираються індивідуально. У середньому, курс триває від півроку до трьох років.
Більш ефективним вважається відновлення під керівництвом лікарів-фахівців. Звичайно, реабілітація після інсульту можлива і вдома. Але в таких умовах втрачається контроль за станом хворого, відсутній важливий спонукальний мотив групових занять.
У великих містах створені реабілітаційні центри, відділення при стаціонарах. Ще кращий варіант — санаторії неврологічного або кардіологічного профілю. Тут є можливість поєднати зусилля фахівців, лікарів-реабілітологів і професіоналів в інших областях медицини для забезпечення правильного догляду, продовження лікування та навчання пацієнтів практичним навичкам.
В домашніх умовах всьому доведеться навчитися родичам.
Періоди реабілітації ділять таким чином:
- початковий або ранній (перші 6 місяців після ішемічного або геморагічного інсульту);
- пізній (від 6 місяців до року);
- після року.
Чим відрізняється реабілітація після геморагічного та ішемічного інсультів?
Реабілітація після ішемічного інсульту відрізняється від геморагічного профілактикою захворювань, що призвели до порушення мозкового кровообігу.
При геморагічному інсульті важливо не допустити підвищення артеріального тиску, кризів. Особливі умови потрібні після оперативного видалення гематоми, усунення симптомів здавлення тканин мозку. Не призначаються препарати, що знижують згортання крові.
Ішемія в зв’язку з тромбозом, емболією чи вираженим атеросклерозом, навпаки, потребує профілактичного зниження згортання, щоб не допустити повторного тромбоутворення.
Є відмінності у використанні фізіотерапії, голкорефлексотерапії. Але розробка рухової активності, мови та усунення інших наслідків нічим не відрізняються.
Чи існують протипоказання до реабілітаційним заходам?
Радимо почитати:
Відновлення хворих після інсульту
Будь-реабілітаційні заходи обмежені тяжкістю стану пацієнта. Вони неможливі в таких ситуаціях:
- продовження коми;
- наявність різких психічних агресивних проявів;
- у старечому віці при повторних інсультах;
- якщо супроводжує важка форма цукрового діабету;
- при вираженому судомному синдромі;
- якщо пацієнт має як супутнє захворювання на туберкульоз, злоякісні пухлини.
Перший (початковий) період реабілітації
Відновлення хворого починається з госпітального етапу.
В лікарську терапію обов’язково включаються препарати з групи ноотропів, комплексні вітаміни, заспокійливі засоби.
Після відновлення свідомості до протирання тіла камфорним спиртом і перекидання додають масаж грудної клітки, пасивні (з допомогою медичної сестри) рухи кінцівками.
На третій день для хворих проводиться дихальна гімнастика, вимагають самостійно відкашлюватися.
З п’ятого дня дозволяється сидяче положення в ліжку, показані активні рухи руками і ногами (натягування п’ят і носків, обертання кистями і стопами). Вправи можна робити 3 – 4 рази в день, але стежити, щоб не з’явилася втома, напруження. Хворому пропонується ворушитися, наскільки йому по силам.
На 7 – 10 день дозволяється вставати
Далі з’являється можливість пересуватися. З п’ятнадцятого дня можливі заняття ЛФК у залі разом з іншими пацієнтами.
Всі рухи пропонують виконувати в повільному ритмі, без різких нахилів і поворотів голови. З хворим займаються як з учнем, якому належить продовжити уроки самостійно. Показані вправи на розтягнення, координацію рухів, розслаблення. Для паралізованою руки активним помічником є здорова кінцівка. Пацієнт самостійно згинає здоровою рукою суглоби, масажує м’язи.
Одночасно починаються фізіотерапевтичні процедури: дарсонвалізація, діадинамічні струми, електрофорез з препаратами йоду, нікотиновою кислотою на комірцеву зону. Ці процедури покликані зняти біль і напругу в м’язах, розширити судини.
Масаж необхідний для відновлення чутливості та недопущення атрофії м’язів.
Що робити вдома?
Після виписки із стаціонару хворому рекомендовано продовжити прийом препаратів, ЛФК.
Для відновлення мови в домашніх умовах логопеди рекомендують пацієнтові більше співати. Крім закріплення голосових рухів, музика покращує настрій.
Щоб поліпшити смакову чутливість, можна щодня виконувати спеціальні вправи:
- імітувати процес ковтання, покашлювання;
- робити зевки з відкритим ротом;
- полоскати горло водою;
- надувати щоки на кілька секунд;
- тягнути звук «і», постукуючи по гортані.
Методи реабілітації у другому періоді
Оптимальним вважається продовження реабілітації в умовах санаторію або спеціалізованого центру. Пацієнти повинні лікуватися тільки у своїй кліматичній зоні, не рекомендовано їхати далеко від дому.
Навіть легкі рухи поки що даються насилу
Звичайні строки перебування (21 – 24 дні) можуть бути продовжені на умовах санаторію. Тут призначається обов’язкова робота з психотерапевтом, заняття в групі аутогенного тренування.
Велике значення надається продовження і розширення ЛФК, руховому режиму. Багато санаторії мають підготовлених фахівців з голкорефлексотерапії. Стимуляція м’язів подібним способом дозволяє прискорити самостійні рухи.
Грязелікування створює умови для живлення м’язової тканини, розслабляє нервову систему, заспокоює пацієнта. Добре переносяться лікувальні ванни з біоактивними речовинами, хвоєю, кисневим підводним масажем.
Хворим з порушенням мови показані заняття з логопедом.
В обладнаному класі проводяться заняття по пристосуванню до самообслуговування. Хворому підказують, як легше тримати ложку, переносити сумку. Адже в побуті доведеться довго обходитися однією рукою. Рекомендується прив’язати до тіла здорову руку на кілька годин і обходитися тільки з допомогою пошкодженої руки.
Значення реабілітаційних заходів для пацієнтів відчувається у зникненні апатії і депресивного настрою, появі волі до життя.
Розвивається координація рухів
Тривала реабілітація
Заходи по реабілітації не обмежуються у часі. Три роки — це середній термін очікуваних результатів. Для когось він буде великим, а в іншого значно скоротиться.
Вважається, що за цей час хворий адаптується до нових умов своїх можливостей, навчиться пристосовуватись і справлятися з труднощами. Родичам теж достатньо цього терміну, щоб налагодити побут пацієнта, вирішити питання організації допомоги чи догляду.
Санаторне лікування добре проводити щорічно з повторенням всіх курсових заходів. Фізичні навантаження розширюються. Зміцнюються не тільки уражені кінцівки, але і м’язи здорової сторони тіла.
Хворі навчаються дрібним побутовим руху: наливати воду в склянку, повертати ключ у замку. Деякі пацієнти опановують нові спеціальності (ремонт взуття, швейна справа), що дозволяє їм займатися трудовою діяльністю на дому.
Тренажер дозволяє розвивати силу в руках і ногах
Рекламуються спеціальні тренажери для відновлення. Перед покупкою добре дізнайтесь все про виробника, ціни, можливість ремонту у вашому регіоні. Вивчіть інструкцію і свідчення. Порадьтеся з лікарем.
Народні засоби лікування
Застосування народних засобів не протипоказано при відсутності алергії. Спеціальних рецептів для лікування інсультів не існує, але є можливість продовжити профілактику основного захворювання, що сприяє порушенню кровообігу в мозку. Книги-целебники рекомендують:
Не можна обмежуватися тільки лікуванням народними засобами. До них ставляться як до подспорью при тривалій терапії.
Шанси на повне відновлення після інсульту дуже обмежені, але вони є, тому слід їх використовувати і не здаватися. Навіть часткове відновлення навичок слід вважати великою перемогою над хворобою.