Які види кровотечі бувають і перша допомога при них

Питання, що стосуються кровотеч, ніколи не втратять своєї актуальності. Адже, як би медицина не навчилася боротися з ними, все одно залишатимуться невирішені питання в деяких випадках. Особливо це важливо у відношенні масивної крововтрати, при якій вкрай важливо миттєво розпізнати конкретні види кровотеч, що дозволить надати правильну допомогу. І хоча, на перший погляд, нічого складного в цьому немає, але навіть досвідчені медики в деяких критичних ситуаціях можуть зробити помилки, гублячись при вигляді великої кількості крові. Тому кожна людина має знати, як виглядає конкретний вид кровотечі, і який обсяг заходів повинен бути наданий при цьому.

Загальна класифікація

Поділ кровотеч на різні види несе в собі велику доцільність у зв’язку з легкістю визначення лікувальної тактики на різних етапах медичної допомоги. Де б вона не виявлялася, всі медики знають її чіткий алгоритм. Такий підхід мінімізує витрати часу і максимально зменшує величину крововтрати. Люди, які не пов’язані з медициною, також повинні знати головні особливості та можливі види кровотеч, щоб при необхідності допомогти собі чи своїм близьким.

Класифікація наведена у вигляді таблиці.

[bsa_pro_ad_space id=17]

Зовнішні кровотечі (витікання крові з безпосереднім контактом із зовнішнім середовищем)Внутрішні кровотечі (вилита кров не має безпосереднього контакту з навколишнім середовищем)

  • Капілярні;
  • Артеріальні;
  • Венозні;
  • Змішані.
  • У вільну черевну порожнину;
  • Крововиливи у внутрішні органи (внутріорганние гематоми);
  • Шлунково-кишкові кровотечі.
  • За величиною крововтрати при будь-якій кровотечі

  • Легка крововтрата;
  • Крововтрата середньої тяжкості;
  • Важка крововтрата;
  • Вкрай важка крововтрата.
  • Капілярні кровотечі

    Найчастіший вид зовнішніх кровотеч – це капілярні. Виникають при будь-яких травматичних ушкодженнях з порушенням цілісності шкірних покривів. Проявляються неінтенсивним рівномірним закінченням крові з рани внаслідок пошкодження капілярів (найдрібніших судин організму). Рідко призводять до сильної крововтрати, так як в більшості випадків зупиняються самостійно. Не представляють труднощів ні для діагностики, ні для лікування. Виняток становлять великі поверхневі рани, при яких тривале нехтування з наданням медичної допомоги здатне викликати велику крововтрату.

    Венозні кровотечі

    Венозні кровотечі виникають при поверхневих і глибоких пораненнях будь-яких розмірів, при яких порушується цілісність підшкірних або міжм’язових вен. При цьому виникає досить інтенсивна кровотеча. Клінічно розпізнати венозна кровотеча можуть такі симптоми:

    • Темна кров;
    • Кровотеча дуже сильний за типом постійного потоку крові з рани;
    • Зменшується при придавливании ділянки нижче поранення.

    Венозні кровотечі дуже небезпечні, якщо не буде своєчасно надана медична допомога. У такому разі в короткі терміни виникає масивна крововтрата, аж до шокового стану. Вони рідко зупиняються самостійно, тому нехтувати їх зупинкою не варто. Поверхневі вени менш інтенсивно кровоточать, пошкодження глибоких – викликають профузні кровотечі.

    [bsa_pro_ad_space id=42][bsa_pro_ad_space id=78][bsa_pro_ad_space id=11][bsa_pro_ad_space id=31][bsa_pro_ad_space id=34][bsa_pro_ad_space id=44][bsa_pro_ad_space id=47][bsa_pro_ad_space id=49] [bsa_pro_ad_space id=52][bsa_pro_ad_space id=55] [bsa_pro_ad_space id=57][bsa_pro_ad_space id=62] [bsa_pro_ad_space id=60][bsa_pro_ad_space id=65] [bsa_pro_ad_space id=67][bsa_pro_ad_space id=69][bsa_pro_ad_space id=76][bsa_pro_ad_space id=73]


    Відмінності між артеріальним і венозним (б) кровотечами

    Артеріальні кровотечі

    Враховуючи глибоке залягання артерій в тканинах, їх пошкодження зустрічається рідше всього. Найчастіші причини – це ножові, вогнепальні і мінно-вибухові поранення. У побуті це можуть бути колоті рани тонкими і вузькими предметами. Клінічно запідозрити артеріальну кровотечу можна за такими ознаками:

  • Яскраво-червона кров;
  • Закінчується у вигляді пульсуючого струменя;
  • Дуже інтенсивне;
  • Не зменшується при звичайному придавливании рани або тканин вище і нижче від неї;
  • Локалізація рани відповідає проекції ходу великих артерій.
  • Зазвичай артеріальні кровотечі дуже інтенсивні і швидко призводять до масивної крововтрати та шоку. Якщо відбувається повний розрив артерії, то всього за одну хвилину можна втратити практично весь об’єм циркулюючої крові. Тому такі кровотечі вимагають негайної допомоги.

    Внутрішні кровотечі

    Радимо прочитати:

    Які основні ознаки внутрішньої кровотечі?

    На відміну від зовнішніх кровотеч, при яких не можна не помітити їх симптомів, внутрішні більш підступні. Адже розпізнати їх не так легко. Зазвичай вони проявляють себе вже при досить великій крововтраті. Тому вкрай важливо знати всі можливі ознаки цього небезпечного стану. До них відносяться:

  • Загальна слабкість і сонливість;
  • Дискомфорт або біль у животі;
  • Немотивоване зниження артеріального тиску;
  • Частий пульс;
  • Блідість шкіри;
  • Поява болю в одній з половин шиї, що виникає в горизонтальному положенні і зменшується у вертикальному (симптом Ваньки-встаньки).
  • Виникнення внутрішніх кровотеч передують закриті або проникаючі поранення живота, попереку, переломи ребер, колото-ножові або вогнепальні ушкодження. При цьому відбувається пошкодження внутрішніх органів, що стає причиною порушення цілісності судин і кровотечі. Як результат – скупчення крові в черевній порожнині, грудній клітці, просочування нею пошкодженого органу чи внутренностной жирової клітковини (гематоми).

    [bsa_pro_ad_space id=18]

    Такі кровотечі можуть прогресувати блискавично, але і можуть наростати протягом кількох днів після травми. Все залежить від їх інтенсивності та обсягу пошкодження травмованого органа. Зазвичай страждає селезінка, рідше печінку. При одномоментному їх розриві кровотеча виникає відразу, при двухмоментном розрив спочатку виникає внутріорганная гематома, яка розривається через кілька днів, викликаючи миттєве погіршення стану хворого.

    Шлунково-кишкові кровотечі

    Якщо розібратися до кінця, то даний вид кровотеч можна класифікувати однозначно. Адже кров спливає в просвіт шлунково-кишкового тракту, але при цьому вона контактує з повітрям. Але це не настільки важливо, як виявлення симптомів такого стану. Адже від своєчасності іноді залежить життя хворого. Ознаками шлунково-кишкової кровотечі можна вважати:

    [bsa_pro_ad_space id=41][bsa_pro_ad_space id=38][bsa_pro_ad_space id=39][bsa_pro_ad_space id=35][bsa_pro_ad_space id=45][bsa_pro_ad_space id=48][bsa_pro_ad_space id=50][bsa_pro_ad_space id=53][bsa_pro_ad_space id=58][bsa_pro_ad_space id=63][bsa_pro_ad_space id=61][bsa_pro_ad_space id=66] [bsa_pro_ad_space id=68][bsa_pro_ad_space id=70] [bsa_pro_ad_space id=74][bsa_pro_ad_space id=77]
  • Загальну слабкість та запаморочення;
  • Частий пульс і понижений тиск;
  • Блідість шкіри;
  • Блювання кров’ю або коричневою масою;
  • Рідкий кров’янистий або густий чорний кал.
  • Шлунково-кишкові кровотечі бувають при виразковій хворобі, пухлинних захворюваннях, різних некротичних процесах в слизовій оболонці травного тракту і деяких інших хворобах. Тому люди, що мають подібну патологію, повинні обов’язково знати про можливість розвитку кровотеч та у разі їх виникнення обов’язково звертатися за медичною допомогою.

    Навчальне відео на тему першої допомоги при кровотечах:


    Що робити при кровотечах

    Лікувальна тактика повинна бути диференційованою і залежить від конкретного виду кровотечі. Існує загальний обсяг заходів, який повинен виконуватися при будь-якому його вигляді. Всі специфічні маніпуляції носять цілеспрямований характер, оскільки неправильне їх надання може завдати шкоди хворому. До загальних заходів допомоги при кровотечах можна віднести:

  • Покласти потерпілого в горизонтальне положення;
  • Стежити за свідомістю, пульсом та артеріальним тиском;
  • Промити криваву рану перекисом водню та накласти давить чисту пов’язку;
  • По можливості прикласти холод до джерела кровотечі;
  • Транспортувати хворого найближчим установа.
  • Перераховані заходи ніколи не зашкодять, незалежно від джерела і особливостей кровотечі.

    Диференційована тактика наведена у вигляді таблиці.

    Вид кровотеченияОбъем необхідних мероприятийПервая допомогу (тимчасова зупинка кровотечі)Спеціалізована медична допомога (остаточна зупинка кровотечі)Капілярний

  • Промити рану антисептиком;
  • Закрити стерильною сухою або змоченою перекисом пов’язкою.
  • Зашивання рани при необхідності.Венозне

  • Виконати заходи, як при капілярній кровотечі;
  • Накласти пов’язку, що давить, захоплюючи рану з вище та нижче ділянками (близько 10-15 см).
  • При ушкодженні поверхневих вен проводиться їх перев’язка і зашивання рани;
  • При пошкодженні глибоких вен ушивається дефект у відні і шкірна рана.
  • Артеріальні

  • Виконати загальні заходи;
  • Пальцеве здавлення судини, що кровоточить судини в рані;
  • Туге тампонування рани пов’язкою, змоченою перекисом;
  • Накладення джгута вище від місця поранення.
  • Ушивання або протезування пошкодженої артерії з подальшим зашиванням рани.Внутрішні та шлунково-кишкові кровотеченияОбщие заходи при кровотечах, характерні для догоспітального етапу.

  • Введення кровоспинних препаратів;
  • Інфузійна терапія для поповнення крововтрати;
  • Спостереження;
  • Оперативне лікування при наявності ознак триваючого кровотечі.
  • Правила накладання джгута

    Джгут повинен накладатися виключно при артеріальних кровотечах. Його помилкове використання при венозних кровотечах призведе до їх посилення. Характеристика правильного накладення джгута:

  • Накладається на уражений сегмент не нижче, ніж за 20 см від рани. Можна вище. Більш низьке розташування допустимо тільки при неможливості виконати класичну допомога;
  • На шкіру під джгутом прокладається тканинна пов’язка;
  • Як джгута може використовуватися спеціальних кровоспинний джгут або підручні матеріали, замінюючі його;
  • Перші кругові тури джгута навколо кінцівки менш тугі. Після них слід накласти більш тугі тури;
  • Після правильно накладеного джгута кровотеча зменшується. Якщо цього не сталося, це говорить або про неправильне його накладення, або про відсутність показань для цього;
  • Допустима тривалість утримання джгута на кінцівці не повинна перевищувати 2-х годин влітку і 1-1,5 годин взимку;
  • Якщо накласти джгут неможливо (поранення шиї, високі рани плеча і стегна) його замінюють інші способи зупинки кровотечі: зовнішнє пальцеве притискання пульсуючого судини вище рани або безпосередньо в ній.

  • Правильне накладення джгута, як один із способів зупинки артеріальних кровотеч

    [bsa_pro_ad_space id=56][bsa_pro_ad_space id=37]

    Тільки чітке дотримання алгоритмів визначення виду кровотечі та покрокове виконання лікувальних заходів здатні дійсно ефективно допомогти в боротьбі з цією проблемою. Пам’ятайте загальні правила і тоді ви зможете вберегти себе і своїх близьких від небезпечних ускладнень будь-яких кровотеч.

    [bsa_pro_ad_space id=72][bsa_pro_ad_space id=71][bsa_pro_ad_space id=29][bsa_pro_ad_space id=64][bsa_pro_ad_space id=59][bsa_pro_ad_space id=56][bsa_pro_ad_space id=54][bsa_pro_ad_space id=51][bsa_pro_ad_space id=46][bsa_pro_ad_space id=43][bsa_pro_ad_space id=37][bsa_pro_ad_space id=36][bsa_pro_ad_space id=31][bsa_pro_ad_space id=30][bsa_pro_ad_space id=29][bsa_pro_ad_space id=28][bsa_pro_ad_space id=27][bsa_pro_ad_space id=25] [bsa_pro_ad_space id=2][bsa_pro_ad_space id=3] [bsa_pro_ad_space id=4] [bsa_pro_ad_space id=6] [bsa_pro_ad_space id=9][bsa_pro_ad_space id=19] [bsa_pro_ad_space id=20]

    Leave a Comment