Зміст:
- Симптоми підвищеного тиску в початковій стадії
- Виражені клінічні симптоми хвороби
- Як поставити діагноз
- Діагностичні критерії
У дослідженнях з артеріальної гіпертонії (гіпертензії) насторожують такі факти:
- частота поширення підвищеного тиску серед дорослого населення з різним авторам коливається від 8 до 20%;
- до 40% людей не здогадуються, що хворі на гіпертонічну хворобу, симптоми гіпертонії у них або виявляються занадто слабо, або зовсім відсутні.
У віковій категорії до 50 років частіше підвищений тиск визначається у жінок. Від своєчасної діагностики гіпертонії залежить прогноз на майбутнє: при адекватному режимі і лікуванні є можливості жити довго й активно, при відсутності терапії — значно підвищується ризик розвитку інсульту та інфаркту міокарда з невідомими наслідками для здоров’я.
Що відчуває людина при підвищеному тиску в початковій стадії?
Симптоми артеріальної гіпертонії визначаються причинами хвороби і стадією клінічного перебігу. У 9 з 10 гіпертоніків діагностується справжня (есенціальна) гіпертензія, у 10% виявляють наслідки інших захворювань. Перед початком лікування обов’язково проводиться диференціальна діагностика, оскільки результативною може бути тільки терапія основного захворювання.
У першій (лабільною стадії) ознаки гіпертонії не постійні. Вони провокуються підвищеної нервової навантаженням, стресами, змінами погоди. Захворювання не дає можливості судинах пристосуватися до умов. Тому з’являються симптоми перевантаження:
- головні болі в області тімені і потилиці;
- запаморочення;
- короткочасне потемніння в очах;
- болі в області серця дуже схожі на стенокардію (тиснуть з іррадіацією в плече);
- посилене серцебиття, відчуття перебоїв ритму;
- відчуття нестачі повітря.
При огляді лікар бачить блідого пацієнта, відзначає підвищену збудливість, дратівливість. Частота пульсу перевищує норму, можливі екстрасистоли. Артеріальний тиск на рівні верхньої межі норми або трохи вище (150/90 — 160/90).
Гіпертоніки важко переносять стресові ситуації
Стан хворого нормалізується після прийому заспокійливих препаратів, спазмолітиків, припинення куріння. Контроль за власними емоціями дозволяє опанувати ситуацією і не допускати гіпертонії. На роботі доводиться відмовитися від нічних змін, авралів.
Як виявляються виражені клінічні симптоми хвороби?
При другій (помірної) стадії захворювання пацієнти, як правило, знають про свій підвищений тиск, отримують рекомендовану терапію. Не всі дотримуються рекомендацій лікаря по режиму і дієти. Після прийому гострої їжі, алкоголю, рідини, хвилювань можливі гіпертонічні кризи.
Вимір показує підйом рівня діастолічного тиску.
До ознаками гіпертонії додаються неврологічні порушення, які вказують на судинну недостатність головного мозку:
- зниження сили і чутливості в руках і ногах (оніміння, «повзання мурашок»);
- порушення зору (потемніння в очах);
- тремор м’язів;
- болі в серці турбують частіше, пов’язані з фізичною або нервовим навантаженням;
- порушується режим сну;
- можливі набряки на гомілках;
- задишка виявляється при спробі швидкої ходьби.
Артеріальний тиск у цій стадії піддається лікуванню, але може не знижуватися до норми.
У третій стадії до підвищеного тиску приєднуються ознаки серцевої недостатності, патологія ниркового кровообігу мозку. Ці 3 органу вважаються «мішенями», за яким «б’є» гіпертензивну стан.
Пацієнти переносять інфаркт міокарда, інсульт.
Інші ознаки:
- головні болі і задишка майже постійні;
- порушення серцевого ритму проявляється в частих перебоях;
- значно погіршується зір;
- турбує шум у вухах»;
- задишка виникає в спокої, приступообразно вночі;
- біль у серці не залежать від навантаження;
- безсоння засмучує весь денний режим;
- пацієнт постійно відчуває напруженість, дратівливість;
- можливі минущі порушення сили і рухів в ногах і руках;
- гіпертонічна енцефалопатія виражається у зміні свідомості, повторних порушеннях мозкового кровообігу, осередкових симптомів.
Ще радимо почитати:
Стадії гіпертонічної хвороби
Тяжкість хвилеподібного перебігу гіпертонії залежить від адаптаційних здібностей організму. Злоякісна форма хвороби відрізняється:
- швидким розвитком;
- інтенсивно вираженими симптомами;
- дуже високими цифрами тиску;
- поганою реакцією на лікарські препарати;
- обов’язковим ураженням внутрішніх органів та розвитком ускладнень.
Як поставити діагноз
Діагностика гіпертонічної хвороби грунтується на виявленні підвищеного артеріального тиску в спокійному стані (150/90 мм рт. ст. і вище). Вимірювання проводиться не менше трьох разів. Фіксуються цифри на обох руках. Нерідко ця інформація виявляється при профілактичному огляді і є несподіванкою для пацієнта.
Саме по собі підвищення тиску ще не підтверджує гіпертонічну хворобу, воно може бути симптомом інших захворювань. Тому лікар повинен провести дообстеження з метою виявити причину гіпертонії.
Всі симптоматичні гіпертензії поділяються на 4 групи:
Ниркова гіпертензія частіше пов’язана з на хронічний гломерулонефрит або пієлонефрит. У пацієнта можна дізнатися про перенесені ангінах, порушеному сечовипусканні, у жінок про нефропатії при вагітності. Хворого турбують:
- болі в попереку (при кольці віддає в пах);
- періодично підвищення температури з ознобом;
- набряки на обличчі;
- різі при сечовипусканні.
Гіпертензію, пов’язану з ураженням судин, можна припустити при злоякісному перебігу, неоднаковому тиску на руках, неясних болях в животі. У типових випадках лікар може почути характерний судинний шум над черевною аортою.
При пухлини надниркових залоз (феохромоцитомі) в кров виділяється велика кількість адреналіну. Для неї типово раптове різке підвищення тиску на тлі гарного здоров’я.
Наднирники розташовані біля верхнього полюса нирок, на зрізі схематично показано опухолеобразное розростання
Другий варіант: постійно підвищений тиск з частими кризами.
Клінічно кризи відрізняються від характерних при гіпертонічній хворобі:
- почуттям страху у пацієнтів;
- сильною блідістю;
- порушеним зором і слухом;
- сильною спрагою;
- холодним потом;
- появою «гусячої» шкіри;
- збільшенням виділення сечі;
- підйомом тиску після пальпації нирок.
В аналізах крові виявляють підвищення глюкози, лейкоцитоз.
Діагностичні критерії
Відсутність клінічних та лабораторних ознак симптоматичної гіпертонії дозволяє поставити діагноз «гіпертонічна хвороба». Труднощі в діагностиці виникають при пізньому виявленні захворювання, коли зміни в нирках є наслідками підвищеного тиску.
В аналізах сечі перевіряються білок, цукор, рівень лейкоцитів, наявність еритроцитів, швидкість фільтрації.
Підвищений вміст сечовини, креатиніну говорить про розвиток ниркової недостатності.
УЗД нирок дозволяє виявити патологію ниркової тканини і надниркових залоз.
Будь-яка діагностика артеріальної гіпертензії супроводжується вивченням порушень судин сітківки. Дослідження очного дна дає інформацію про ступінь тяжкості ураження судин, порушення мозкового кровообігу.
ЕКГ підтверджує перевантаження та гіпертрофії лівого шлуночка, виявляє порушення ритму.
Перед сучасною медициною ставиться завдання з раннього виявлення гіпертонічної хвороби і початку лікування. Це дозволить істотно знизити смертність від такої важкої патології, як інфаркт міокарда, інсульт.