Хвороба Шарко – це повільно прогресуюче захворювання центральної нервової системи, що уражає рухові нейрони спинного і головного мозку.
Інше її назва – бічний аміотрофічний склероз. Ця рідкісна недуга зустрічається в основному у чоловіків, старших за 50 років, але іноді її діагностують і у молодих людей.
На жаль, ця хвороба невиліковна, але своєчасна діагностика та правильно підібрана терапія допоможуть підвищити якість життя.
Причини захворювання:
- інфекційні захворювання, викликані вірусами;
- інтоксикація речовинами хімічної промисловості;
- нестача вітамінів;
- травми, спричинені електричним струмом;
- ускладнення після оперативного втручання;
- генетична схильність;
- з’ясована причина.
Симптоми бічного аміотрофічного склерозу:
- оніміння кінцівок;
- посмикування м’язів, судоми мови;
- порушення рівноваги;
- відвисання стопи;
- потовщення в області гомілки;
- порушення мови і труднощі з ковтанням.
Складність діагностики полягає в тому, що подібні симптоми спостерігаються і при інших хворобах систем. Тому більшість тестувань проводиться для виключення інших захворювань. Крім загального клінічного аналізу сечі та крові потрібно:
- ЭНМГ (електронейроміографія);
- БАК (біохімічний аналіз крові);
- спірограма (для виключення хвороб дихання);
- пункція спинного мозку (для виявлення розсіяного склерозу);
- R-графічне обстеження.
У липні 2014 року проводилася благодійна акція Ice Bucket Challenge, з допомогою якої вдалося зібрати більше 40 мільйонів доларів для підтримки хворих боковим аміотрофічним склерозом.
Лікування бічного аміотрофічного склерозу спрямоване на полегшення симптомів і загальне зміцнення організму. Спостереження у лікаря повинно проводитися не рідше 1 разу в 3 місяці для вимірювання ваги, індексу маси тіла, життєвої ємності легенів. Зміни показників допомагають відкоригувати фізичну активність, харчування і способи догляду.
Внаслідок дихальної недостатності пацієнта спочатку переводять на апарат для неінвазивної вентиляції легенів, а потім – на стаціонарне обладнання штучної вентиляції.
Харчуються хворі з допомогою гастростомии. Це спеціальна трубка, один кінець якої введений в шлунок, а другий залишається зовні і служить для подачі подрібненої їжі.
Для поліпшення рухових функцій, слід придбати спеціальну взуття для парезів м’язів стоп і м’який головотримач при паралічі шиї. Для рухів допоможуть тростини і ходунки, а на пізніх стадіях – інвалідний візок.
Медикаментозна терапія включає в себе:
- «Рилузол» (основний і єдиний препарат цілеспрямованої дії);
- «Еленіум» (для зняття спазму)
- «Прозерин» (для полегшення ковтання);
- «Амітриптилін» (при підвищеному слюноотделении);
- «Ретаболіл» (для збільшення м’язової маси);
- транквілізатори і снодійні (при депресії і розладі сну);
Для ослаблення болю використовують нестероїдні препарати, а в пізніх стадіях призначають знеболювальні наркотичні речовини.
Людям, страждаючим хворобою Шарко потрібен особливий догляд. Адже їх розумові здібності не порушилися і вони чітко усвідомлюють свої фізичні обмеження.
Для поліпшення якості життя їм потрібні особливі пристрої. Ліжко з підйомником дозволить самостійно поміняти положення тіла, коляска з кнопковим управлінням зробить можливим переміщення, а ноутбук розширить коло спілкування.
У спеціалізованих магазинах можна замовити крісло, оснащення якого замінює туалет. Стежте, щоб не утворювалися пролежні. Для цього тримайте в чистоті та сухості постіль і тіло хворого.
Перенести захворювання допоможе підтримка психолога. Причому в його допомогою часто потребують також люди, що доглядають за хворим. Адже дуже важко стежити за згасанням рідної людини, не маючи змоги зупинити хворобу.