Ось і пройшла чудова літня пора, коли діти граються у дворі або на пляжі, не замислюючись про обов’язки. Деякі з них вже знають, що таке урок, перерва, домашнє завдання, а інші йдуть «перший раз у перший клас».
Спочатку шкільні заняття переносяться важко практично кожною дитиною. Особливий режим дня, багато нової інформації, спроби швидше і краще за своїх однокласників виконати завдання вчителів.
Діти зовсім по-різному адаптуються до школи. Одні звикають вже протягом 1-2 місяців і успішно навчаються без шкоди здоров’ю. Інші ж проходять процес адаптації більш тривалий термін, який може тривати весь навчальний період, особливо це відноситься до першокласників.
Звикання до школи пов’язано зі стресом, з-за якого слабшає організм дитини, підвищується ризик розвитку захворювань і знижується ефективність навчання. Сучасні навчальні програми не особливо зважають на це, і на голови першокласників «лягає чималий вантаж».
Щоб дитина з перших шкільних днів не став відставати від однолітків, відчуваючи страх або ненависть до навчання, потрібно створити для нього сприятливу атмосферу. Для цього потрібно проводити не тільки уроки за шкільною програмою, але й адаптивні заняття.
Вступ до школи вносить значні корективи у звичну життя кожної дитини. Період адаптації в школі є досить складним для першокласників. Процес пристосування безпосередньо залежить від особливостей нервової системи дитини, його типу темпераменту, характеру, розумового розвитку.
Більшість дітей, переступаючи шкільний поріг, відчувають себе в колективі досить тривожно і невпевнено. Це відбувається тому, що на відміну від попередніх поколінь, які виховувалися на колективних іграх у дворах, сучасне підростаюче покоління зазвичай проводить своє дозвілля біля телевізора або комп’ютера.
У них не розвинені елементарні навички спілкування, а також розуміння, як правильно поводитися в суспільстві. З-за цього часто назрівають конфлікти з вчителями та однолітками, які формують у свідомості дітей негативне ставлення до школи і навчального процесу.
З цього випливає, що навчити дитину спокійно адаптуватися до школи – основне завдання батьків, вчителів і шкільних психологів. Найскладніший період психологічного і фізіологічного пристосування першокласників до школи становить від 4 до 6 тижнів, а у ослаблених дітей – до 8 тижнів.
Особливості адаптації дітей, які йдуть у перший клас
Психологи виділяють три рівня соціально-психологічного звикання до школи дітей 6-7 років (першокласників):
- Високий рівень (56%) – адаптація до школи відбувається протягом перших двох місяців з початку навчання. Першокласник позитивно відноситься до школи; мова матеріал сприймає з легкістю легко і повністю його засвоює, вирішуючи ускладнені завдання; старанний, вказівки і пояснення вчителя слухає уважно, самостійно виконуючи необхідні доручення; виявляє помітний інтерес до самонавчання, користується повагою серед однокласників.
- Середній рівень (30%) – адаптація зачіпає тривалий період. Першокласник прихильно ставиться до відвідування школи, не зазнаючи негативних емоцій; засвоює нову інформацію в навчанні, якщо вона викладена докладно і наочно, а також самостійно вирішує стандартні задачі; при виконанні завдань і доручень дорослих зосереджений і уважний, але необхідний контроль над процесом; підтримує дружні стосунки з багатьма однокласниками.
- Низький рівень (14%) – адаптація відбувається важко. Першокласник має негативне ставлення до школи; часто скаржиться на нездужання; часто перебуває в пригніченому настрої; порушує дисципліну; навчальний матеріал засвоює фрагментами; при самонавчанні не проявляє інтересу, а сам процес скрутний; підготовку до уроків проводить нерегулярно, під постійним контролем і спонуки до навчання з боку батьків і педагога; необхідні тривалі зупинки на відпочинок для збереження уваги і працездатності; для засвоєння нового матеріалу і розв’язування задач за зразком, необхідна значна допомога з боку; громадські доручення виконує без особливого ентузіазму, під контролем дорослих; не заводить дружбу, імена і прізвища знає лише у кількох однокласників.
Істотну роль в адаптації до школи та успішного навчання дитини відіграють комунікації, завдяки чому відбувається його психологічний розвиток.
Лише за допомогою спілкування дитина в змозі відчути та зрозуміти своє «я», визначитися в житті. Буквально на перших стадіях навчання в школі дитині необхідно відчути радість, пов’язану з спілкуванням.
Якщо у нього виникають труднощі у створенні дружніх зв’язків, батькам потрібно йому допомогти. Щоб пробудити в дитини бажання навчатися в школі, батьки повинні підтримати своє чадо психологічно, розвиваючи бажання вчитися, хвалячи навіть за малі здобутки, налаштовуючи на успішні результати.
Дуже важко проходить адаптація у дітей, батьки яких:
- піддають порівнянні досягнення своєї дитини;
- здійснюють тотальний контроль;
- рідко хвалять своїх дітей за їх успіхи, а невдачі підігрівають докорами і роздратуванням;
- не проводять зв’язок між досягненнями дитини та її здібності.
Не менш важлива людина для першокласника – його вчитель. Від того, як вчитель веде спілкування зі своїми учнями, залежить успішна адаптація до школи та навчання.
Завдання батьків
Що стосується умов, що сприяють комфортному психологічному стану та успішного навчання школяра, до них, насамперед, відноситься режим дня. Він допомагає зміцнити здоров’я і волю, а також повністю використовувати час неспання.
Також батькам слід створювати умови для здобуття дитиною нових позитивних емоцій. Для цього сім’ї потрібно частіше відвідувати кінозал, театр, музей, зоопарк, парк відпочинку, разом займатися читанням книг і домашніми справами, намагатися обговорити все, що сталося протягом дня.
Батькам дуже важливо:
- створити дитині такі постійні умови, де він зможе вчитися без сторонніх перешкод;
- розписати продуктивний режим дня;
- створити умови для якісного відпочинку дитини;
- вчасно годувати дитину і давати відпочити/виспатися;
- постійно займатися розвитком уваги дитини і вірою у власні сили;
- допомагати в боротьбі з розумовою лінню;
- обмежувати перегляд телевізора й комп’ютера;
- не вимагати від дитини понад його можливостей;
- не навантажувати письмовими завданнями;
- заохочувати позитивне ставлення до навчання;
- вчити берегти та цінувати кожну хвилину життя;
- намагатися розвивати добрі взаємини всередині сім’ї.
Якщо не дотримуватися цих пунктів, у дитини можуть виникнути труднощі з навчанням.
Завдання педагога
Складність адаптації першокласників до шкільного порі все більш актуальна для всієї освітньої системи.
Приходячи до школи, більшість дітей відчуває хвилювання і переживання. Проявлятися це може по-різному: одні діти намагаються привернути до себе увагу, інші ж, навпаки, говорять як можна тихіше, замикаються, насилу вступаючи у взаємодію з однокласниками і вчителями.
Звертаючи увагу на всі способи звикання до нового середовища і людям, варто відзначити, що кожному першокласнику необхідна допомога з боку батьків і вчителів.
Спочатку, їм достатньо складно зорієнтуватися у невідомому просторі школи. Першокласники не знають або ж не відразу запам’ятовують правила поведінки в шкільних стінах, на уроках, їм потрібен певний період, щоб до них звикнути.
Дітям також доведеться познайомитися зі своїми однокласниками і побудувати якісь взаємини. Буває, що і через кілька місяців не всі діти пам’ятають імена своїх однокласників.
Всі ці моменти роблять процес адаптації уповільненим.
Грамотний педагог має можливість прискорити і спростити процес адаптації дітей 6-7 років до школи в кілька разів.
Це досягається завдяки тому, щоб допомогти першокласникам усвідомити, яким саме нормам поведінки в школі їм потрібно слідувати, чому це так важливо.
Має сенс донести інформацію, необхідну для знайомства з поведінкою в школі, в структурованому вигляді. Для цього вчителі та шкільні психологи розробили і успішно застосували 6 занять з першокласниками.
Завдання занять з адаптації до шкільного процесу наступні:
- створити комфортні умови для першокласників, які забезпечують емоційний спокій, відчуття захищеності;
- створити доброзичливу психологічну атмосферу в класі;
- допомогти першокласникам засвоїти правила поведінки школяра;
- створити комфортні умови для знайомства однокласників між собою;
- організувати позитивне взаємодія між дітьми;
- створити засоби для згуртованості дітей;
- ретельно ознайомитися з особливостями дітей класу, який веде педагог.
На заняттях застосовуються різні види обміну інформацією між вчителем і школярами: ігри та вправи психологічного підтексту, творчі завдання з подальшим обговоренням результатів і узагальненням їх у формі спільних виставок.