Ми любимо своїх дітей, ми створюємо для них ідеальні умови, витрачаємо колосальну кількість сил, часу, грошей, щоб дати їм найкраще…
Але любов теж буває занадто багато. Надмірна інтенсивність прояву почуттів рідко приводить до позитивного результату. Дитина не може звільнитися від пут надмірної батьківської відданості і не в змозі обрати свою дорогу в житті.
Батьки часто припускаються фатальні помилки у вихованні, які призводять до невпевненості у дитини, зменшують шанси на розвиток лідерських якостей, що обумовлюють провали в кар’єрі та особистому житті.
Питання виховання людини з сильною життєвою позицією відведено чимало місця у віковій психології. Американський лектор і експерт з лідерства Тім Елмор у своїй роботі виділив сім головних поведінкових помилок дорослих, які не дають дитині впевнено встати на ноги і завоювати світ власним розумом.
Завищення самооцінки. Люблячі родичі обожнюють бурхливо виражати захоплення з приводу навіть незначних досягнень свого чада.
Так навішується ярлик певної ексклюзивності, і дитині буде складно зрозуміти надалі, чому не всі розчулюються його «успіхами», як це робили тато і мама. У підсумку чадо виявляється непристосованим до життєвих реалій, а щоб уникнути складнощів і заслужити звичну похвалу, починає брехати, вивертатися і перебільшувати.
Підміна понять «зрілість» та «інтелект». Розсудливість, високі оцінки в школі, талант – з цього набору ознак батьки часто роблять помилкові висновки про дорослості і зрілості дитя.
Але розумний не одно зрілий, інтелект не замінить життєву досвідченість, так само як і обдарованість в навчальному предметі не означає готовності дитини зустріти реалії світу. У нього ще не сформована відповідальність за вчинки, тому надавати йому повну свободу рано.
Психологи радять визначати здатність вашої дитини до свободи дій допомогою спостереження за його однолітками. Якщо вони вже висловлюють незалежність у своїх рішеннях, а ваше дитя все ще у вас під тотальною опікою, то ви стримуєте розвиток його лідерства.
Хто не ризикує, той не п’є шампанське. Боязнь втратити дитину – найстрашніше почуття, яке відчувають люблячі батьки, тому вони невпинно створюють йому безпечні умови існування.
На жаль, життя сповнене неприємних несподіванок, а чадо, оточене сверхопекой, виявиться не готовим протистояти їм. Хоча б мінімальне відчуття ризику життєво необхідно, тому не обмежуйте його від небезпек безперервно.
Багато батьки не пускають дітей грати на вулицю, щоб виключити можливі неприємності. Вчені провели дослідження і виявили, що діти, яким не давали самостійно гуляти у дворі, вже в дорослому житті частіше страждають фобіями. Уявіть, що ваша дитина жодного разу не обдер коліно, граючись з однолітками, тому впасти для нього – страшно. Надалі йому буде складно приймати ризиковані рішення, тому що в його лексиконі немає слова «оступитися». Це значно зменшить шанси на успіх.
Успіх залежить тільки від нас самих. Бажання батьків отримувати безмежну любов від своїх дітей часто призводить до жахливих помилок. Не намагайтеся, щоб дитина любив вас щохвилини.
Така поведінка призведе до розбещеності, а згодом до неготовності вашого чада зустрітися лицем до лиця з мінливостями долі. У словнику батьків мають бути присутніми слова «не зараз», «не сьогодні», «ні». Відмова ж у черговий іграшці – привід прагнути і домагатися її, боротися за мрію.
У сім’ях з двома та більше дітьми тато і мама, як правило, нагороджують всіх одночасно, хоча приз заслужив один з них. Так дитина звикає до того, що можна нічого не робити – адже його все одно обдарують за заслуги брата або сестри.
Якщо ж ви вирішили заохотити дитя, не варто у вигляді нагороди йому завжди пропонувати покупку чергової іграшки, щоб не применшити значення безкорисливої любові. Не переводите все в суто матеріальну площину, іноді достатньо просто хвалебних слів і ласкавих обіймів.
Власник “Microsoft”, найбагатша людина планети Білл Гейтс обрала власний шлях виховання успішної людини. Своїх трьох дітей він убезпечив від «грошового водоспаду», не заповівши їм бізнес.
Вони будуть мати капітал, що дозволяє безбідно жити, але якщо захочуть висот батька, то їм доведеться постаратися. Батьки вирішили вкласти гроші у виховання і освіту, щоб допомогти розкрити здібності і вміння спадкоємців, а вже в дорослому житті ті повинні будуть покладатися виключно на себе.
Дорослі не дозволяють дітям вирішувати проблеми самостійно. Особливість виховання нинішнього покоління – вкорінення у дітей віри в те, що батьки (а пізніше дружина, чоловік, знайомі або оточуючі люди) швидко прийдуть на виручку і вирішать їх проблеми.
Але доросле життя протікає по іншим законам, там не буде мами і тата, вічно разгребающих наслідки помилок свого чада, яке не адаптовано до реальності. Дайте дітям шанс скуштувати самостійність і незалежність, адже шлях до успіху починається зі здатності приймати рішення.
Ми – приклад для наслідування. Дорослі повинні пам’ятати, що їхні вчинки сприймаються дитиною як еталон поведінки. Якщо ми правдиві з іншими людьми, то й діти не брешуть.
Якщо ми докладаємо зусилля для вдосконалення навколишнього світу і досягаємо успіху в житті, тоді і наше чадо піде аналогічним шляхом. Завдання батьків – моделювати своєю поведінкою ту реальність, яку вони готують власній дитині.
Краще вчитися на помилках дорослих, ніж на своїх. Присвячуєте ви дітей у власні невдачі? Розповідаєте їм, чого ви хотіли і не змогли досягти, а головне – з якої причини?
Якщо ні, ви робите жахливу помилку. Прийде час, коли дитина, потрапивши в світ дорослих, самостійно наб’є шишки і набереться особистого досвіду.
Однак це не означає, що не потрібно допомогти йому розібратися у життєвих питаннях. Слідкуйте за тим, щоб ваші уроки минулого не переросли в моралі, інакше підліток відкидає їх. Найкращий формат спілкування в подібних питаннях – дружня ненав’язлива бесіда.