Зміст:
- Способи лікування
- Наслідки патології
Лікування розриву меніска колінного суглоба проводиться хірургічним методом або за допомогою проведення консервативної терапії. Найпопулярнішими варіантами оперативного втручання є трансплантація меніска і шов.
Безоперационниє методи лікування рекомендовані при малих розривах заднього рогу меніска, а також при помірних радіальних розривах, які супроводжуються болем, але не викликають обмеження меніска, клацань і відчуття перекату.
Проводиться лікування розриву меніска в області колінного суглоба тільки після обстеження хворого лікарем-ортопедом, який при необхідності призначає додаткові діагностичні заходи.
Часто ця патологія визначається характером отриманої травми і клінічною симптоматикою. Для виключення пошкодження кістки в області колінного суглоба проводиться рентгенівське дослідження або МРТ суглоба.
На рентгенівських знімках розрив меніска не видно, так як для рентгенівського випромінювання меніски прозорі, тому для проведення дослідження необхідно використовувати спеціальні контрастують склади.
Способи лікування
Внаслідок того, що розрив меніска в області колінного суглоба буває різного ступеня, фахівці згідно з результатами проведеного дослідження використовують різні методики лікування аж до повного видалення меніска.
Консервативна терапія
Безопераційне (консервативне) лікування розриву меніска колінного суглоба призначається при малих радіальних розривах, які виникають частіше у стабільних суглобах.
Лікування подібним способом складається з наступних заходів:
- Зниження навантажень на область ураженого суглоба – деякі лікарі при розриві суглобового меніска накладають гіпс, що вважається не тільки невірним підходом до лікування, але і можна сказати калечащим. Обумовлено це повним виключенням рухової активності в ураженій області коліна, що призводить до недостатнього кровопостачання. Тому рекомендується обмежувати рух суглоба, а просто знизити навантаження на уражену область;
- Зміцнюючі вправи – лікувальна фізкультура допомагає зміцнити чотириглавий м’яз і задню м’язову групу в області стегна. Ефективність даного лікувального методу полягає у зниженні ймовірності зрушень великогомілкової та стегнової кістки, що виключає защемлення меніска і сприяє відновленню ураженої частини;
- Медикаментозна терапія призначається диклофенак, ібупрофен і в деяких випадках хондропротектори. За допомогою даних препаратів не тільки зменшується больовий синдром, але і посилюється відновлення хрящової тканини.
Консервативне лікування показане у випадках помірного розриву передньої хрестоподібної зв’язки, при пошкодженні заднього рогу меніска рекомендована хірургічна операція щодо часткового або повного видалення частини меніска.
Хірургічне втручання
Великий розрив внутрішнього меніска колінного суглоба є показанням до артроскопічної операції. Операція показана при наявності механічної симптоматики: клацань при згинанні, блокади, збереження випоту і обмеження рухливості.
Також хірургічне лікування рекомендовано пацієнтам, у яких консервативна терапія не приносить очікуваного результату.
На підставі результатів рентгенологічного та фізикального обстеження, а також у відповідності з показниками анамнезу захворювання виключаються інші патології, і призначається операція з відновлення або видалення ураженого меніска або його частини.
- Видалення меніска (менискэктомия) – передбачає видалення меніска або найчастіше його частини, яка перестала функціонувати. Операція здійснюється через два невеликих проколи, шляхом введення спеціальних коштів «розчиняють» який відірвався частина меніска;
- Шов меніска – проводиться відразу після виникнення розриву, якщо кровопостачання в області меніска не порушене;
- Трансплантація меніска – рекомендована при значному пошкодженні меніска, що приводить до неможливості його функціональності. Виконується трансплантація меніска вкрай рідко, так як даний метод науково не доведено і володіє цілим рядом обмежень.
Наслідки патології
Наслідки розриву меніска колінного суглоба значущі, тому при наявності проявів патології слід не відкладати візит до лікаря.
Серйозність наслідків полягає в тому, що відірваний клапоть меніска сприяє руйнуванню сусіднього хряща, що покриває область великогомілкової та стегнової кістки.
Хрящова тканина з часом розпушується або стирається до кістки, що призводить до появи хондромаляція (розм’якшення, розволокнення або стирання хряща).