Людський організм – злагоджена саморегулююча система з певною багаторівневою структурою і значним набором функцій.
Будь-який елемент такого механізму важливий, але існують органи, значення яких мінімально. Необхідність в них поступово відпадає в процесі еволюції і викликаного нею зміни способу життя.
Спори про принципи роботи деяких внутрішніх органів, тканин і клітин йдуть до цих пір. Багато вчені і дослідники наполягають на тому, що існують абсолютно непотрібні елементи нашого тіла. Але прихильників такої теорії не так вже й багато.
«З часу створення людини все удосконалення його конструкції обмежуються протезами» (Станіслав Лем)
Противники вчення про непотрібність деяких частин організму вказують на той факт, що з розвитком науки ми дізнаємося багато нового про функціонування «надлишкових» структурних одиниць.
І часто подібна інформація суперечить сформованим медичним переконанням. Властивості внутрішніх органів виявляються поступово. Цьому сприяє розробка і виробництво високотехнологічних діагностичних приладів.
Прикладом хибність розуміння особливостей організму стала модна на початку ХХ століття теорія про шкідливість піднебінних мигдалин.
Впевненість лікарів призвела до того, що багатьом малюкам стали видаляти лімфоїдну тканину без жодних свідчень до цього. Згодом з’ясувалося, що прооперовані діти мали слабкий імунітет і частіше страждали інфекційними захворюваннями.
У нашій країні подібними дослідженнями займався відомий біолог Ілля Ілліч Мечников. На підставі на його дослідження було вироблено кілька сотень операцій з видалення товстої кишки.
Вона вважалася причиною прискореного старіння організму. Але більшість пацієнтів, які зазнали на собі настільки кардинальна «лікування», померли від зараження крові.
«Людина може жити до ста років. Ми самі своєю нестриманістю, своєю беспорядочностью, своїм потворним поводженням з власним організмом зводимо цей термін до значно меншої цифри» (Ілля Павлов)
Багато щаблі історії розвитку клінічної медицини вказують на те, що вчені нерідко помиляються. І навіть у наш час розумних машин та відкритості інформації нерозуміння важливості деяких органів все ж існує.
Найвідоміші пережитки еволюції
1. Чоловічі соски. Ці елементи людського тіла закладаються на перших етапах формування ембріона. Спочатку всі зародки мають жіночі ознаки, але згодом у хлопчиків починають формуватися чоловічі статеві органи.
Однак соски чомусь залишаються. Науці відомі випадки, коли у представників сильної статі вироблялося молоко і вони хворіли на рак грудей.
2. Зуби мудрості. Природа задумувала треті моляри для переробки твердої їжі. З часом відбулася зміна в раціоні людини.
Необхідність в поїданні сирої жорсткої їжі відпала, і такі зуби стали рудиментом. Але поспішати видаляти їх не варто. Багато стоматологи використовують моляри для протезування.
3. Erector Pili. Даним терміном медики визначили м’язові волокна, що викликають потрібний для тварин, але непридатний для людини ефект гусячої шкіри. Активація таких волокон призводить до візуального збільшення об’єму тіла за рахунок випрямлення волосяного покриву.
Тобто, можна сказати, що волосся стає дибки. Так пращури лякали хижака або виділялися перед самкою. Людям ця функція сьогодні не потрібна.
4. Куприк. Така частина тіла вважається пережитком. Існує теорія, що раніше у людей були хвости, і куприк – залишкове явище подібної особливості будови.
Але багато дослідників вважають, що цей «даремний» елемент хребта сприяє розподілу навантаження на тазові кістки і призначений для кріплення м’язів і зв’язок, зайнятих у роботі товстого кишечнику та сечовидільної системи.
5. Апендикс. Придаток сліпої кишки не бере участь у функціонуванні системи травлення. За статистикою, цей орган вилучений у 5% дорослого населення Землі, і при цьому прооперовані люди не відчувають жодного дискомфорту.
Але у 2009 році було проведено цікаве дослідження, результатом якого стали дані про те, що апендикс – важлива частина периферійного відділу імунної системи. Це «склад» корисних бактерій, які приходять на допомогу при певних умовах. Наприклад, при діареї.
Це неповний список «непотрібних» частин нашого організму. Деякі дослідники віднесли до безглуздим органам селезінку, жовчний міхур і навіть синусові пазухи.
Але, на щастя, видалення подібних елементів тіла носить поодинокий характер і проводиться тільки при наявності патологій.
Прагнення людини удосконалити себе нерідко призводить до плачевних результатів. Не потрібно намагатися поліпшити і так ідеальний механізм. Природа сама змінить наше тіло, пристосовуючи його до нових умов існування.