Поява ознак харчового отруєння як у дорослих, так і у дітей обумовлено вживанням продуктів харчування, заражених спорами грибів, бактеріями, збудниками вірусних захворювань або токсичними речовинами. Варто помітити, що далеко не завжди це призводить до розвитку хвороби, оскільки організм кожної людини має різною стійкістю до впливів подібних факторів.
У більшості ситуацій харчова інтоксикація є причиною бурхливого розмноження золотистого стафілокока або кишкової палички.
Слово “апетит” походить з латинської мови і в перекладі означає “бажання”, тобто прагнення задовольнити одну з найважливіших фізіологічних потреб шляхом прийому їжі. З точки зору медицини, під цим терміном розуміють налагоджену систему фізіологічних механізмів, завдяки дії яких людина може своєчасно забезпечувати свій організм необхідними для його розвитку поживними компонентами. Харчовий центр, подає сигнали про необхідність прийому їжі, знаходиться зовсім не в травній системі, а в корі обох півкуль головного мозку і гіпоталамусі.
Гелікобактерний гастрит – запально-дистрофічний процес в шлунку, що викликається бактерією Helicobakter pylori. Потрапляючи в шлунок, хелікобактер виділяє аміак, в результаті дії якого нейтралізується соляна кислота, що в свою чергу створює сприятливі умови для життєдіяльності бактерії. Далі за допомогою спеціального ферменту (муциназы) вона розріджує слиз і закріплюється в епітелії слизового шару.
Катаральний коліт являє собою початкову стадію гострого запалення, що протікає у слизовій оболонці кишечника. На цьому етапі, тривалість якого становить кілька днів, спостерігається гіперемія слизової тканини, її набухання і поява поверхневої ерозії.
В основі даного явища лежать патологічні зміни нервово-м’язового апарату кишечника, його внутрішньої оболонки і регіонарних гангліїв (внеорганных нервових вузлів), що виникають із-за впливу на них токсичних речовин.
Фуразолідон – протимікробний і противопротозойный препарат, який зупиняє ріст мікроорганізмів через порушення їх активності ферментних систем. Найбільш чутливими до дії фуразолідону є збудники черевного тифу, паратифу й дизентерії.
Даний засіб призначається для лікування широкого спектру патологічних процесів, викликаних проникненням і подальшої життєдіяльністю в організмі людини інфекційних збудників. Це може статися в результаті недотримання елементарних правил гігієни і вживання в їжу неякісних продуктів харчування.
З присмаком кислоти в роті стикався практично кожна людина. У нормі дане явище носить разовий характер і виникає після вживання в їжу будь-кислого продукту. Часте відчуття кислоти в роті – тривожний сигнал, який свідчить про розвиток в організмі патологічних процесів.
Коли зі здоров’ям усе в порядку, усунути кислотний присмак можна, просто почистивши зуби або прополоскавши ротову порожнину настоєм ромашки.
Холосас – жовчогінний лікарський засіб на основі натуральних компонентів. Випускається у вигляді сиропу, що володіє специфічним запахом.
Лікування дисбактеріозу кишечника являє собою комплекс заходів, основна мета яких – відновлення оптимального складу мікроорганізмів, що населяють кишкову середу. Коли число «корисних» бактерій поступається числа патогенних організмів, у людини виникають функціональні порушення роботи травної системи.
У сучасній медицині дане патологічний стан часто називають «синдромом надлишкового бактеріального росту». Діагноз підтверджується при виявленні в одному міліметрі аспірату, взятого з тонкої кишки, понад сто тисяч бактерій.
Непереносимість білків коров’ячого молока – поширена патологія, від якої страждають кілька мільйонів людей по всьому світу. Проявляє себе низкою симптомів, що виникають після вживання в їжу молока і молочних продуктів.
Слід відрізняти непереносимість молока від алергічної реакції. У першому випадку патологічні явища виникають в результаті недостатньої кількості ферменту, необхідного для правильного травлення лактози (вуглеводу групи дисахаридів)
Блювота – спеціальний захисний механізм, що оберігає організм від проникнення в нього отруйних і токсичних речовин. Являє собою складний рефлекс, контрольований блювотним центром у довгастому мозку.
Під час блювоти у людини відбувається скорочення м’язів черевного преса, розширення стравоходу і подальший вивід вмісту шлунка через ротову порожнину (рідше через ніс). Частота її виникнення безпосередньо залежить від статі, віку та індивідуальних особливостей людини.