Гриби – дуже загадкові, до кінця не вивчені організми, чия клітинна структура, спосіб життя і роль у біосфері досі залишаються предметом суперечок у наукових колах.
Не дивно, що як продукт харчування, гриби залишаються цінним джерелом багатьох корисних речовин, але в той же час – небезпечною загрозою отруєння.
Основні джерела отруєння у випадку з грибами:
- мікотоксини, тобто специфічні отруйні речовини, які притаманні саме грибів (наприклад, отрута мухомора або блідої поганки);
- тривале зберігання як свіжозібраних, так і законсервованих грибів теж небезпечно отруєнням, так як через якийсь час навіть неотруйні гриби починають виділяти отруйні речовини, і ця їх властивість не глушиться обробкою;
- незнання або ігнорування несполучуваності деяких грибів з певними продуктами харчування та напоями;
- гриб, будучи природним абсорбентом, накопичив у собі отруйні речовини, то навіть білий гриб стане небезпечний;
- ураження грибів тими чи іншими шкідниками.
Всім відоме правило профілактики отруєнь грибами – збирати тільки відомі і їстівні гриби – працює тільки як засіб від першого з перелічених джерел небезпеки.
Це не означає, що гриби варто повністю виключити з раціону. Але до підбору грибів, їх приготування, свіжості і кількістю прийнятих в їжу доз слід поставитися з підвищеною увагою.
Неприємні особливості отруєння мікотоксинами
Відрізнити небезпечний гриб від неотруйної за зовнішніми ознаками або запаху неможливо. Точніше кажучи, отруйний гриб може виділяти неприємний аромат, але це аж ніяк не означає, що гриб, позбавлений цієї якості, є їстівним.
Відомості про їстівних грибах є суперечливими, оскільки у деяких з них гнучкі показники токсичності. Ті ж несправжні опеньки в деяких зонах є безпечними, тоді як, виростаючи на 10 км південніше, вони насичуються отруйними токсинами, схожі по будові і дії з отрутою блідої поганки.
Крім того, не варто недооцінювати силу мікотоксинів. Наприклад, порівнюючи отруйні гриби з іншими небезпечними в цьому плані живими організмами, слід зауважити, що існує не так вже й багато змій, чия отрута дійсно смертельно небезпечний для людини.
Здорова доросла людина з сильним імунітетом цілком переживе вплив отрути тієї ж степової гадюки завдяки своєчасної першої допомоги, навіть не звертаючись за вакциною (хоча покладатися на це не варто і при можливості необхідно звернутися до лікаря).
А ось при прийомі незначної кількості отруйних грибів в 9 з 10 випадків за відсутності кваліфікованої допомоги настає летальний результат. До того ж, ознаки отруєння грибами іноді затримуються навіть не на дві години (зазвичай саме стільки перетравлюється їжа, і саме такі отруєння протікають найлегше), а на 8-12 годин, за які токсини всмоктуються в організм.
Спершу вони завдають удару по життєво важливим органам людини, а вже потім поступово починають проявлятися симптоми отруєння, посилені з-за такого потужного впливу. Ця особливість не дозволяє виміряти токсичну дозу «на око» або вчасно помітити ознаки отруєння.
Крім того, гриби – природні абсорбенти. Навіть їстівні гриби, які ростуть в несприятливих умовах, можуть отруїти людину скопилася в них важкими металами або навіть радіонуклідами. У місцях з підвищеним радіаційним фоном грибів, як не дивно, іноді навіть набагато більше, ніж у звичайних лісах.
В таких небезпечних зонах гриби залишаються отруєними, так як всі шкідливі речовини вони накопичують і збирають з водою і через грунт.
Симптоми та перша допомога при отруєнні грибами
Попадання грибних токсинів в організм має звичну для будь-якого типу харчового отруєння симптоматику, яка, однак, виражена в особливо жорсткій формі:
- часті напади нудоти, що супроводжуються рясною блювотою;
- рідкий стілець, теж значно частіше звичного;
- блідість шкіри;
- загальна слабкість;
- болі по всьому животу.
Приймати заходи при отруєнні грибами необхідно в перші 2-3 дні, оскільки руйнівний вплив на нирки і печінку по закінченню цього терміну стають незворотними. Смерть найчастіше виникає від некрозу печінки, але уражується також нервова та серцево-судинна системи, іноді спостерігається гіпоглікемія.
Перерахованих симптомів супроводжують і ознаки, характерні для кожного виду отруйних грибів. При з’їданні мухомора часті галюцинації, тоді як при отруєнні блідою поганкою уражається шлунок, в блювотних масах спостерігаються домішки крові.
Перша допомога отравленному зводиться до того, щоб допомогти внутрішнім захисним механізмам, які включаються в організмі людини при отруєннях. Слід кілька разів викликати блювоту, при цьому багато пити чистої води, не забуваючи про ризик зневоднення.
При слабкості показаний чорний міцний чай. Тіло слід зігріти, накрити ковдрою, обкласти грілками. Слід також дати проносне, але не дуже сильний. Необхідно викликати лікаря, зберігши гриби, які були з’їдені.
Лікарська допомога
Навіть якщо симптоми проявляються не так сильно (що вказує на не дуже велику дозу отрути), обов’язкова консультація лікаря-гастроентеролога. Гастроентеролог, як правило, призначає специфічне лікування, спрямоване на виведення токсинів з організму, придушення симптомів.
Міколог зможе ідентифікувати гриби і ті токсини, які вплинули на здоров’я людини, якщо збереглися зразки гриба-отруйника. У цьому випадку можлива вузьконаправлена терапія. Оскільки при отруєнні грибами уражаються печінка і нирки, рекомендується звернутися до гепатологу.
Незважаючи на те, що організм самостійно намагається вивести токсини і побороти отруєння, у випадку з грибами це вдається в одиничних випадках. Тому записатися на прийом до лікаря-гастроентеролога при отруєнні мікотоксинами так важливо – згаяний час збільшує шанси летального результату, тоді як своєчасне втручання лікарів дійсно допомагає.
В процесі лікування гастроентеролог стежить за підтриманням водного балансу, загальним станом внутрішніх органів, відбувається цілеспрямована боротьба з виділеним токсином і придушення його руйнівного впливу.