Гастроентерит – це поширене захворювання, що характеризується запальними процесами в шлунку і тонкій кишці. Часто хвороба називають шлунковим грипом.
Джерелом захворювання є віруси (норовіруси, калацивирусы, астровіруси, аденовіруси), які при розмноженні вражають слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. За статистикою ротавірусна інфекція займає друге місце за поширеністю в країнах зі слабо розвиненою інфраструктурою.
В організм людини вірус проникає через ШКТ. Інкубаційний період становить від одного дня до 5 діб. Після цього хвороботворні мікроби починають активного розмножуватися і завдавати шкоди організму. Розрізняють кілька основних шляхів передачі захворювання.
- Повітряно-крапельний. Вірус переходить від носія допомогою чхання, кашлю. Часто частинки слини виділяються при гучному та активному розмові.
- Харчовий. Це найпоширеніший спосіб. Інфекція проникає через термічно необроблені продукти харчування. Також можливе зараження через немиті овочі, некип’ячену воду і навіть купання в громадських місцях.
- Контактно-побутовий. В окремих випадках захворювання передається через предмети побуту. Збудник хвороби може існувати тривалий час поза організму носія, практично несприйнятливий до заморожування, витримує нагрівання до 60 – 70 градусів Цельсія, не гине від дії миючими засобами.
Найчастіше кишковий грип вражає дітей і людей похилого віку, з причини ослаблення імунітету. Особливо гостро проблема проявляється в місцях великого скупчення людей. При несвоєчасній прибирання приміщень осередком поширення стають школи, дитячі садки, гуртожитки, в’язниці.
Симптоматика гастроентериту має яскраво виражену форму. Але в деяких випадках може протікати приховано. При цьому людина є рознощиком інфекції. До загальних проявів захворювання відносять:
- слабкість, нездужання, втома;
- нудоту, блювоту;
- втрату апетиту і маси тіла;
- болі в животі, горлі при ковтанні;
- скутість м’язів;
- пітливість, підвищення температури тіла.
Головним симптомом ротавірусної інфекції є діарея. Товстий кишечник втрачає здатність утримувати рідину і відбувається порушення дефекації. При цьому швидко розвивається зневоднення, і як наслідок сухість шкіри і ротової порожнини, спрага. Також показником зараження стає зменшення кількості і зміна кольору (темне забарвлення) сечі.
Лікування гастроентериту не має чітких рекомендацій. Зазвичай інфекція проходить сама по закінченню 6 – 7 днів. Терапія спрямована на полегшення симптомів недуги. Хворі повинні знаходитися в інфекційному відділенні. Це допоможе уникнути поширення грипу.
На початковому етапі хворому скорочують до мінімуму раціон і збільшують питво. Це нормалізує роботу травної системи. Рекомендується пити натуральний сік, неміцний чай або морси. Призначаються лікарські засоби, що володіють в’яжучим, адсорбуючих і полиферментным ефектом. При сильному зневодненні внутрішньовенно вводять дезінтоксикаційні розчини. Популярні препарати – «Фестал», «Панкреатин», «Абамин», «Полізім» та інші.
В комплексі з фармакотерапією використовують рецепти нетрадиційної медицини.
- М’ята. Листя рослини подрібнюють, заливають 200 мл окропу і настоюють протягом півгодини. Приймають по 60 -70 грам на добу.
- Журавлина. Завдяки антисептичним властивостям ця ягода надає переважну дію на різні мікроби. Для приготування лікувального засобу необхідно додати дві столові ложки сировини на літр води. Готову суміш прокип’ятити на повільному вогні 10-15 хвилин. Вживати по половині склянки вранці, вдень і ввечері.
- Зозулинець. Бульби рослини необхідно подрібнити до киселеобразного стану. Після цього їх додають в гаряче молоко в дозуванні 2 бульби на 150 мл, перемішують і споживають пити по 50 грам раз на добу.
Запобігти харчове розлад, можна строго виконуючи правила особистої гігієни. Миття рук з милом, уважне ставлення до якості продуктів харчування зменшить ймовірність підхопити інфекцію до мінімуму.