Скупчення залишків їжі в кишечнику отруює весь організм токсинами, викликаючи болючість внизу живота, поганий запах з рота, безсоння. Одиничний випадок запору не страшний, але якщо це повторюється систематично, то варто говорити про появу синдрому «ледачого» кишечника.
Соромлячись делікатної проблеми, практично половина хворих не звертається за допомогою до фахівця. Несвоєчасна діагностика, ігнорування терапії призводять до ускладнення ситуації.
Запор – це актуальна проблема для величезної кількості людей. У світі щорічно фіксується більше 3 мільйонів скарг на утруднене дефекацію.
За різними даними, запор класифікують як окреме захворювання (ВООЗ), або як симптом порушень роботи шлунково-кишкового тракту (Всесвітня організація гастроентерологів).
Точного визначення, що таке констипація, не існує. Вважається, що це утруднення чи систематична недостатність дефекації. Найчастіше запором називають затримку стільця на термін 48 годин і більше.
Трави і збориЗалити 1 столову ложку коренів кульбаби 1 склянкою води. Кип’ятити на повільному вогні протягом 20 хвилин. Відвар процідити і приймати по 0,25 склянки 2 рази на день за 30 хвилин до їжі.
Дозрілі ягоди горобини промыться, просушити. Взяти велику сулію, наповнити її ягодами на 2/3 і засипати все цукровим піском на 1/3. Бутель обв’язати ганчіркою і залишити в теплому місці на 3-4 тижні, до утворення сиропу. Потім сироп процідити, ягоди віджати.
Якщо у вас з’явилися часті проблеми з випорожненням кишечника – це привід для звернення до лікаря. Тільки фахівець зможе встановити справжню причину назрівання проблеми і прийняти правильну тактику позбавлення від неї. Лікування потребує чималих зусиль від пацієнта. Досягнення ефекту можливо тільки при строгому виконанні всіх лікарських рекомендацій.
За результатами діагностичних обстежень призначається лікування запору.
Хронічні запори часто є головною причиною загострення геморою. Запори — це порушення функцій кишечника, що виражається у збільшення інтервалів між актами дефекації. Але люди дуже індивідуальні, і тому багато залежить від характеру харчування, особистих звичок, кліматичних і інших факторів.
За дослідженнями, проведеними вченими в цій області, з’ясували, що у 64% практично здорових людей стілець буває 1 раз на добу, у 22% — 2 рази, у 6% — 3 рази і більше, у 6,8% — 1 раз у кілька днів.
Не настільки складно звільнити кишечник, вдаючись до проносних засобів. На перший погляд, здавалося б, чого вже простіше. Випив і спорожнення кишечника забезпечив. Але не все так просто. Проносні засоби при запорах є далеко не кращим рішенням для надання допомоги кишечнику.
Звільняти кишечник треба, ну хоча б через день. Минула доза проносного втрачає свою ефективність досить швидко. Організм звикає до її дії, набуває лікарську залежність і для отримання бажаного результату дозу потрібно періодично підвищувати.
Запор – болісне страждання багатьох людей. Він може бути пов’язаний із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, ендокринної, серцево-судинної, нервової системи. У будь-якому випадку ця проблема потребує певної допомоги.
Лікування запорів клізмами має давню історію. В даний час загальновідомо, що лікувати хронічні запори клізмами не варто. Припустимо періодичне разове їх застосування.
Ця проблема не обійшла стороною і дітей: поширеність запорів серед дитячого населення складає в межах 5 – 20 %.
Частота стільця у дітей-немовлят може бути 6 – 7 разів на добу, тобто після кожного годування. У здорових старших дітей варіює від трьох разів на добу до двох раз в три дні. Але транзит кишкового вмісту характеризується ще консистенцію стільця, його формою, а також особливостями дефекації.
Як відомо, запори можуть бути як самостійним захворюванням, так і виступати симптомом інших хвороб. Вони бувають епізодичні і хронічні. Так от найбільше значення мають заходи, спрямовані на запобігання переходу процесу ситуаційного в хронічний процес, запобігання появи інших хвороб з причини запору.
І тоді профілактичні заходи вже стануть не настільки ефективні, а лікування вимагає набагато більше часу і сил.
Лікування запорів більш ефективно при дотриманні загальних принципів харчування: правильний збалансований раціон, режим харчування і достатній водний режим.