Ерозія шийки матки – досить поширене захворювання серед жінок до 40 років. Найбільш частими причинами його виникнення є інфекції, гінекологічні маніпуляції, гормональна контрацепція. У більшості ерозія не проявляється яскравою симптоматикою. Іноді спостерігаються виділення з піхви, біль при статевому акті, незначні контактні кровотечі.
Ерозія (ектопія, ендоцервікоз, псевдоерозія) шийки матки виявляється у половини дівчат та жінок репродуктивного віку. Візуально захворювання визначається як почервоніння в області зовнішнього отвору шийки матки (пляма не завжди може охоплювати всю поверхню отвору).
Ерозія шийки матки — це не клінічний діагноз захворювання. Цей термін є лише констатацією гінекологом наявності змін, не завжди патологічних, але потребують певних діагностичних досліджень для уточнення діагнозу. Щоб зрозуміти, що мається на увазі під цим поняттям і чим небезпечна ерозія шийки матки, необхідно мати загальне уявлення про будову органу.
Рак шийки матки серед злоякісних новоутворень посідає третє місце, складаючи 16%. Його виникнення не є раптовим процесом.
Лазерне лікування отримало широке поширення. Таким способом можна позбутися від шрамів, дефектів шкіри, прищів, вугрів, різного роду утворень на поверхні шкіри і всередині організму людини. Знайшлося застосування лазера і в гінекології.
Під час гінекологічних профілактичних оглядів або при зверненні до гінеколога у зв’язку з якими-небудь порушеннями функції статевих органів у 10-20% (за різними даними) жінок виявляються наботовы кісти шийки матки, що відносяться до типу ретенційних. Ретенційні кісти можуть розвиватися і в інших органах. Вони являють собою пухлиноподібне утворення, яке формується в результаті порушення відтоку із залози продукованого нею секрету.
Цервіцит (від лат. cervix – шия) – це запальне захворювання зовнішньої або внутрішньої частини шийки матки. Як правило, він розвивається разом з запаленням матки і піхви, так як всі ці структури тісно пов’язні між собою. Хвороба зустрічається у жінок репродуктивного віку та у постклімактеричному періоді.
Слово «лейкоплакія» утворено від двох грецьких слів, що означають «біла бляшка». Воно почало застосовуватися в медицині ще в 1887 році і з тих пір традиційно використовується у вітчизняній медицині для визначення процесів, пов’язаних з надмірною зроговінням епітеліальних шарів.
Пухлини шийки матки в останні десятиліття стають все більш актуальною проблемою. Це пов’язано з досить високим ризиком малігнізації спочатку доброякісних новоутворень і неухильно зростає в усьому світі рівнем смертності від ракових захворювань.
Друга за частотою виникнення злоякісна пухлина у жінок після новоутворень молочних залоз, рак шийки матки. Патологія зустрічається у 8-11 жінок з 100 тисяч. У світі щороку реєструється до 600 тисяч вперше виявлених випадків захворювання.
Ознаки раку шийки матки найбільш часто розвиваються у пацієнток у віці більше 40 років. Ризик захворіти у цій групі у 20 разів вище, ніж у дівчат 25 років.