Відразу після появи малюка у родині вся увага спрямована на його здоров’я. Безліч питань виникає, якщо виявляється запор у немовляти: Що робити?; Чи Не є це ознакою хвороби?; Як допомогти малюкові?
Але не всі затримки стільця у немовляти є запорами. Запором можна назвати лише ті випадки, коли тимчасова відсутність стільця супроводжується занепокоєнням дитини.
Малюк, як правило, плаче, безрезультатно тужиться, смикає ручками і ніжками. Крім того, кал дитини стає твердим.
Дисбактеріоз – це порушення у співвідношенні мікрофлори в організмі людини. При цій патології зменшується кількість корисної мікрофлори в кишечнику людини і збільшується кількість патогенної і умовно-патогенної.
Мікрофлора відповідає за ряд важливих процесів в організмі, наприклад, вироблення вітамінів і деяких незамінних амінокислот, перетравлювання залишків їжі, які не встигли пройти ферментацію в шлунку і тонкому кишечнику, і за зміцнення імунної системи.
Д
ля підтвердження діагнозу дисбактеріоз кишечника пацієнту проводять дослідження калу. Діагностика дисбактеріозу полягає в кількісній оцінці кишкової мікрофлори або продуктів її життєдіяльності.
Дисбактеріоз у дітей може бути як наслідком порушення дієти, так і проявом серйозних захворювань. Тому при його виявленні необхідно приділити час обстеження дитини.
Виникати дисбактеріоз кишечника може в будь-якому віці дитини, нерідко з’являється він вже в грудному віці і завдає чимало клопоту батькам малюка.
Лікування дисбактеріозу кишечника проводять за допомогою пробіотиків – препаратів, що містять основні бактерії нормальної мікрофлори, а також пребіотиків – засобів, що містять живильні речовини для кишкової мікрофлори. Останні до лікарських препаратів не відносяться.
Дисбактеріоз піхви являє собою практично повну відсутність мікрофлори в статевих шляхах жінки, або переважання умовно-патогенних мікроорганізмів над нормальною мікрофлорою.
Провокувати його розвиток може безліч факторів, наприклад, стреси, лікування антибіотиками, неправильні гігієнічні заходи.
Профілактика дисбактеріозу включає в себе заходи, спрямовані на запобігання загибелі власної мікрофлори і підтримання її активного росту. Проводять її за допомогою дієти. Але важливі також гігієнічні заходи і своєчасне лікування супутніх захворювань.
Для лікування дисбактеріозу застосовують пробіотики та антибактеріальні засоби. Препарати від дисбактеріозу випускають в капсулах, порошках, краплях, а також свічках. Вибирають ліки, виходячи з локалізації процесу і результатів аналізу на дисбактеріоз.
На додаток до медикаментозної терапії дисбактеріозу можна проводити лікування дисбактеріозу народними засобами.
Лікарські рослини та інші рецепти народної медицини допоможуть придушити розмноження патогенних мікроорганізмів і забезпечити мікрофлору поживними речовинами.
У медичній літературі є безліч класифікацій, виділяють різні стадії дисбактеріозу кишечника.
Зараз більшість вчених схиляється до того, що поділ на стадії і ступеня тяжкості не відіграє суттєвої ролі. Дисбактеріоз не є ізольованою патологією, він виникає внаслідок інших захворювань.