Іноді всього кілька днів менструації можуть вибити кожну жінку з колії. Мало того, що внизу живота відчувається біль, дискомфорт, неприємні відчуття, може бути розлад кишечника, так ще і різка зміна настрою в лічені хвилини легко зіпсує відносини з оточуючими.
У всіх жінок (якщо немає патологічних захворювань, вагітності і лактації) приблизно з 14 до 60 років організм кожен місяць заново відчуває ці симптоми і, напевно, у них є індивідуально розроблені методи боротьби з нездужанням.
Сифіліс у жінок під час вагітності – це пряма небезпека вродженого сифілісу для майбутньої дитини, що є не просто загрозою його здоров’ю, але і його життя. Саме цей факт зобов’язує кожного лікаря-гінеколога направити на обов’язкове обстеження на сифіліс всіх вагітних жінок.
Аналіз роблять не менше трьох разів, у тому числі при постановці на облік по вагітності в жіночій консультації та незадовго до пологів.
Це захворювання завжди є небезпекою для дитини вже в утробі матері.
У кожній жінці присутній інстинкт материнства і бажання подарувати життя хоча б одній дитині. Але поряд з цим у більшості розвивається страх вагітності і пологів. Цей страх більшою мірою перебільшений і заснований на виступах часто зовсім сторонніх людей.
Страх болю. Це побоювання виникає у молодому віці, коли ще не йдеться ні про власну вагітності, ні про пологи. Починаючи пізнавати світ дорослих, ще підлітком жінка дізнається про біблійної заповіді «народжувати в муках».
Вагітність – одночасно чудове і святковий, але разом з тим і тривожний час, період, коли жінка найбільшою мірою відповідає за чуже життя, здоров’я та розвиток. Перший триместр – найнебезпечніший строк цього стану.
Три перших місячних місяця (вони коротше сонячних, за 28 днів) закладають базу для розвитку організму майбутньої дитини. Суть підвищеної загрози в тому, що саме в ці терміни створюється основа для формування майбутніх органів дитини, наприклад, серця і печінки.
Незважаючи на всі ризики зараження ВІЛ-інфекцією, сучасний рівень медицини, забезпечує турботу в передродовий та родовий періоди, дає непогані шанси на те, що у ВІЛ-позитивних батьків буде здорова дитина.
Тим не менш, абсолютної гарантії дати не можна. До того ж, сам процес зачаття і виношування дитини ВІЛ-позитивними батьками пов’язаний з певними труднощами. Тому таке серйозне рішення пара повинна приймати з усією відповідальністю, після консультації з гінекологом і імунологом.
Прийнято вважати, що перші три місячні місяці (а місячні місяці коротше сонячних, а точніше – завжди 28 доби) вагітності – самий небезпечний. По-своєму це так, адже плід і майбутня мати в перші тижні найуразливіші: плід, тому що відбувається основи формування практично всіх майбутніх органів, мати – бо її тіло тільки звикає до дитини.
Але насправді є цілий ряд критичних періодів особливої уразливості організму, його чуйності до зовнішніх факторів і специфічним внутрішнім змінам, коли небезпека для дитини і матері зростає.
Цінний спосіб позитивного впливу – це масаж. Завдяки ньому можна розслабитися і отримати задоволення, але разом з тим це й одночасно медичний спосіб впливу, який здатний надати лікувальний, оздоровчий і тонізуючий ефект на тіло. Масаж, не маючи зовнішнього проникаючого впливу, працює з внутрішніми органами і процесами метаболізму.
Вагітність – особливий час, час щасливе і непросте, тому і вплив масажу повинно бути особливим.
Здоров’я людини – величина непостійна і вразлива. Тим більше, коли мова йде про жінку, яка виношує під серцем нове життя. Існує велика кількість різного роду небезпек, які загрожують природного і успішному процесу протікання вагітності: інфекції, різного роду патології органів (наприклад, проблеми з плацентою, погана згортання крові, перебої в роботі ендокринної системи).
Але іноді небезпеку представляють навіть ті фактори, які, здавалося б, створені як раз для того, щоб уберегти здоров’я від загрози.
Мова йде про небезпечні методи обстеження.
Гінекологія – “секретна область”, яку жінки соромляться обговорювати, особливо з мамами і докторами. Ми вирішили піти назустріч і опублікувати найпопулярніші чи делікатні запитання з відповідями на них.
1. Чи розрізняються статеві органи у жінок за зовнішнім виглядом?
Звичайно, так. Великі і малі статеві губи можуть бути м’якими або пружними, маленькими або великими, яскраво-рожевими або коричневими. Те ж саме відноситься до розмірів і розташування внутрішніх статевих органів.
Довгоочікувані дві смужки на тесті… Тепер почнеться нове життя, наповнена турботою про малюка. Завдяки інноваціям у сучасній медицині ми знаємо про стан плода практично всі.
Але є моменти, які підкажуть мамі про загрозу здоров’ю майбутнього малюка і без сторонньої участі. У цій статті ми торкнемося важливе питання про методи виявлення патологічних змін на ранніх термінах.
Головний «тривожний дзвіночок» – погане самопочуття і специфічні виділення з піхви.
Викидень.