Печінкова кома – це найбільш важка стадія енцефалопатії при цирозі печінки.
Розвиток енцефалопатії пов’язано з багатьма факторами, основними з яких є:
Одним із явищ, яке відбувається в печінці при цирозі, є фіброз – розростання сполучної тканини.
Але один лише фіброз не можна розглядати в якості цирозу печінки. Це захворювання виділено в окрему групу.
Серцевий, або кардіологічний цироз печінки розвивається як наслідок хронічної серцевої недостатності.
Такий тип цирозу відносять до вторинних, т. к. до нього призводить не патологія печінки, а захворювання іншого органу.
Мікронодулярний цироз печінки – це один з морфологічних типів цирозу.
Виявити такий тип можна тільки після біопсії печінки та гістологічного дослідження матеріалу.
Хронічні гепатити – це одна з причин розвитку цирозу печінки.
Які ж бувають причини самих гепатитів?
Синдром гіперспленізму – це збільшення селезінки і пов’язані з цим порушення.
При цирозі печінки гіперспленізм виникає досить часто.
Цироз печінки в своєму розвитку проходить 3 стадії: компенсації, субкомпенсації і декомпенсації.
Ці стадії відображають те, наскільки далеко зайшов процес і як печінка виконує свої функції.
Однією з найбільш частих причин цирозу печінки є вірусні гепатити.
До цирозу призводять віруси гепатиту B, C, D. Найчастіше переходить у цироз хронічний гепатит C.
Водянкою називається патологічний скупчення рідини в тканинах, порожнинах або органах тіла людини.
Вона розвивається із-за надмірного попадання лімфатичної рідини в тканини чи порожнини та недостатньої евакуації її назад.
Біохімічні аналізи крові при цирозі печінки є найбільш показовими для діагностики.
З їх допомогою можна підтвердити або спростувати діагноз, а також встановити стадію процесу. Кров для біохімічних досліджень береться з вени.